Виховання правове

ВИХОВА́­Н­НЯ ПРАВОВЕ́ — процес та система засобів формува­н­ня у окремих індивідів та су­спільства в цілому правової сві­домості та правової культури від­повід­но до рівня роз­витку су­спільних від­носин. В. п. є одним із гол. чин­ників, що забезпечують правомірну поведінку особи, дотрима­н­ня закон­ності у су­спільстві та правопорядку в державі. Воно є невід­ʼєм. складовою сусп. вихова­н­ня. Метою В. п. є створе­н­ня необхід. умов для цілеспрямованого набу­т­тя правових знань. Досягне­н­ня цієї мети перед­бачає викори­ста­н­ня наявних засобів для під­вище­н­ня авторитету права як певної сусп. цін­ності. При цьому велике значе­н­ня має набу­т­тя від­повід. знань про зміст правових норм, що орієнтують громадян на правомірну поведінку, формують установки на викори­ста­н­ня права з метою захисту власних інтересів. Ефективність В. п. значною мірою залежить від дотрима­н­ня таких принципів, як науковість, послідовність, систематичність, звʼязок із реал. жи­т­тям та юрид. практикою, комплексність дій субʼєктів, які ви­ступатимуть джерелом правових знань. Осн. зав­да­н­ня В. п. — отрима­н­ня достовір. знань про право, його систему, чинне законодавство держави тощо. При цьому важливим є правильне ро­зумі­н­ня та усві­домле­н­ня змісту правових норм та приписів. Одним із свідчень досягне­н­ня мети В. п. є умі­н­ня особи само­стійно за­стосовувати правові зна­н­ня на практиці. В. п. спрямовується на формува­н­ня у особи поваги до права. Серед його гол. зав­дань значне місце посідає установка особи на правомірну поведінку та негативне ставле­н­ня до можливих правопорушень. Мета та зав­да­н­ня В. п. реалізуються у формах правового самовихова­н­ня, правової пропаганди, юрид. практики, правової освіти та просвіти. Правове самовихова­н­ня являє собою цілеспрямовані систематичні дії особи, спрямовані на само­стійне набу­т­тя правових знань та виробле­н­ня правомір. поведінки. Однією із найдо­ступніших і масових форм отрима­н­ня особою від­повід. правових знань є правова пропаганда, яка покликана доносити до широких мас правові зна­н­ня засобами масової інформації. Важливим засобом В. п. є усна правова пропаганда (бесіди, консультації, лекції, дис­кусії, вечори запитань і від­повід­ей). Засобами формува­н­ня правосві­домості можуть бути наочність та зовн. реклама, що виконують функції носіїв правової інформації. Вихов. потенціал мають також твори літ-ри та мистецтва, що стосуються правових питань, зокрема знач. обсяг правової інформації містить у собі сучас. детектив, на який нині є масовий попит. До масових видів мистецтва, здатних худож. та ін. засобами впливати на правосві­домість особи та су­спільства, належать також кіно, телефільми, театрал. по­становки тощо. Однією із важливих форм В. п. є юрид. практика, до якої належать законотворча діяльність парламенту, нормотворча робота ін. органів держ. влади та місц. самоврядува­н­ня, тлумаче­н­ня норм права, робота з виріше­н­ня спірних питань судами заг. юрисдикції, діяльність право­охорон. органів а також оприлюдне­н­ня, тлумаче­н­ня та роз­ʼясне­н­ня правових актів.

Особливе місце у В. п. за­ймає правова освіта населе­н­ня, яка полягає у здійснен­ні комплексу заходів вихов., навч. та інформ. характеру, спрямов. на створе­н­ня належ. умов для набу­т­тя громадянами певного обсягу правових знань та навичок у їх за­стосуван­ні, необхідних для реалізації прав і свобод, а також викона­н­ня обовʼязків. Правова освіта є складовою частиною системи освіти і має на меті формува­н­ня високого рівня правової культури та правосві­домості особи, її цін­нісних орієнтирів та актив. позиції як чл. громадян. су­спільства. Для досягне­н­ня цієї мети 2001 роз­роблено Нац. про­граму правової освіти, від­повід­но до якої на­да­н­ня правових знань має здійснюватися в усіх до­шкіл., заг.-осв., проф.-тех., вищих навч. закладах і закладах післядиплом. освіти. Початк. правова освіта здобувається у до­шкіл. навч. закладах, де дітям надаються елементарні зна­н­ня про норми поведінки, формуються навички їх дотрима­н­ня, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку тощо. У до­шкіл. навч. закладах правове на­вча­н­ня і вихова­н­ня здійснюється на основі спец. про­грам, рекомендацій і метод. вказівок. Важливе місце серед форм правової освіти за­ймають наук.-практ. семінари, конференції, симпозіуми, круглі столи та позаурочні заходи (лекції, олімпіади, дис­пути) на правову тематику у навч. закладах. Нац. про­грамою правової освіти перед­бачено, що держ. ЗМІ систематично інформуватимуть населе­н­ня про нац. законодавство, діяльність органів законодав., виконав., судової влади, а також про стан правопорядку, боротьбу з правопоруше­н­нями (особливо серед неповнолітніх), профілактику їх вчине­н­ня тощо. Для подальшого вдосконале­н­ня правової освіти населе­н­ня у межах держ. замовле­н­ня повин­ні створюватися заг. і навч. телевізійні та радіомовні ка­нали, а також за­проваджуватися сторінки, рубрики та ін. популярні форми на­да­н­ня правової інформації у ЗМІ.

Завантажити статтю