Вишенський Станіслав Олександрович
ВИ́ШЕНСЬКИЙ Станіслав Олександрович (24. 08. 1944, м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл. — 03. 04. 2018, с. Скибин Броварського р-ну Київ. обл.) — поет. Член НСПУ (1990). Закін. Київ. пед. інститут (1969). Працював ред. «Укр. ботан. журналу» (1980– 84), видавництва «Веселка» (1984– 91), гол. ред. видавництва «Фоліо» (1992–95), відп. секр. ж. «Дошкільне виховання». Представник укр. експерим. герметизму. Його творчість є зразком радикал. образ. експериментування в укр. поезії від кін. 60-х рр. 20 ст. У творчості В. синтезовано прадавні символи, лексику та світогляд з радикал. авангардизмом. Автор низки есеїв, де розкриваються світоглядні та естет. принципи творчості на живопис. матеріалі. «Недрукованість», «напівлегальність», «самвидавний формат» в часи комуніст. режиму стимулювали аскет. конформізм. Поетика В. базована на експериментуванні з символом, із сюрреаліст. метафорою та симфорою на матеріалі укр. казок та персоніфікації лексики світу природи. Поет писав верлібром, віршем у прозі, класич. віршем, строгість якого, за задумом автора, має відображати симетр. гармоній. світ із символів, створених у вільних формах. У самвидаві опубл. кн. «Змова дзеркал» (1969) та «Пунктир навіженств» (1971).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Світотвір. К., 1987; Альта. К., 1989; Колекція снігів. К., 1991; Синус покутя. К., 1999; Перевтомлені скафандром. Л., 2001; Симфори // Кур’єр Кривбасу. 2001. № 9.
Рекомендована література
- Рубан В. Київська школа поетів // Молодь України. 1990, 25 лип.;
- Процюк С. І ячний колообіг вінка // СіЧ. 1994. № 8.
Завантажити статтю
Людина 
