ВИШЕНЧУ́К Ігор Михайлович (08. 04. 1931, м. Сизрань, нині Самар. обл., РФ — 15. 03. 1993, Львів) — фахівець у галузі радіотехніки та кібернетики. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1970, 1985). Державні нагороди СРСР та України. Закін. Львів. політех. ін­ститут (1953), де від­тоді й працював (нині Нац. університет «Львівська політехніка»): від 1984 — завідувач кафедри ЕОМ, водночас від 1992 — декан факультету компʼютер. техніки та інформ. технологій. Ви­вчав теорію та методи проектува­н­ня електрон. вимірюв. і обчислюв. техніки. Під його керівництвом і за без­посеред. участі створ. низку вимірюв. приладів і систем (фазометр Ф2-1, частотомір Ч3-12, вольт­метри В7-8, Вк7-10, Вк2-20 та ін.), окремі з яких були першими в СРСР і не мали аналогів у світі.