ВИШНЕ́ВИЙ Григорій Петрович (справж. — Карпов; 01. 01. 1919, х. За­ймище Блютниц. волості Полтав. губ., нині село Талалаїв. р-ну Черніг. обл. — 16. 04. 2007, м. Мельбурн, Австралія) — поет, педагог, публіцист, пере­кладач. Член НСПУ (1996). Між­нар. літ. премія ім. І. Мазепи (2003). Закін. Київ. учител. ін­ститут (1940). Студіював журналістику в Мельбурні (1970) та славістику в Ін­ституті ім. Монаша (Сідней, 1979). Учителював. Потрапив 1941 у полон на Смоленщині (РФ); 1942–45 — у таборі для полонених (м. Ган­новер, Німеч­чина). Після війни залишився в Німеч­чині на пед. роботі. Опублікував праці «Фонетика української мови» (1946) та «Морфологія української мови» (1947). Ред. молодіж. ж. «Крізь терни». Від 1949 — в Австралії: учитель і кер. укр. субот. шкіл (1953–73) та в австрал. серед. школах (1963–81); координатор укр. про­грами в держ. Школі модер. мов (Мельбурн, 1975–92). Під­готував дві антології укр. літ-ри для учнів (ви­дані циклостилем). Поезії почав писати і друкувати ще в Україні. У твор. доробку В. — особистісна, пейзажна та громадян. лірика, поеми, віршов. оповіда­н­ня; стат­ті на церк., літ. та істор. теми. Автор пере­кладів окремих поезій Й. Ґете, С. Єсеніна, К. Рилєєва, О. Пушкіна, І. Буніна, В. Шек­спіра, А. Міцкевича, Б. Чичибабіна, П. Скжинецького, І. Нікітіна; оповідань з англ. мови австрал. авторів. Друкувався в альманасі «Новий обрій» (Мельбурн), у часописах «Вільна думка», «Українець Австралії» (обидва — Сідней), «Українська думка» (Лондон), «Нові дні» (Канада), «Українські вісті» (Детройт, США). Від 1991 друкується в Україні (ж. «Київ», «Бористен», «Україна», «Курʼєр Кривбасу»). Вірші В. від­значаються глибокими пере­жива­н­нями, мило­звучністю і багатством мови.