Вишневий Григорій Петрович
ВИШНЕ́ВИЙ Григорій Петрович (справж. — Карпов; 01. 01. 1919, х. Займище Блютниц. волості Полтав. губ., нині село Талалаїв. р-ну Черніг. обл. — 16. 04. 2007, м. Мельбурн, Австралія) — поет, педагог, публіцист, перекладач. Член НСПУ (1996). Міжнар. літ. премія ім. І. Мазепи (2003). Закін. Київ. учител. інститут (1940). Студіював журналістику в Мельбурні (1970) та славістику в Інституті ім. Монаша (Сідней, 1979). Учителював. Потрапив 1941 у полон на Смоленщині (РФ); 1942–45 — у таборі для полонених (м. Ганновер, Німеччина). Після війни залишився в Німеччині на пед. роботі. Опублікував праці «Фонетика української мови» (1946) та «Морфологія української мови» (1947). Ред. молодіж. ж. «Крізь терни». Від 1949 — в Австралії: учитель і кер. укр. субот. шкіл (1953–73) та в австрал. серед. школах (1963–81); координатор укр. програми в держ. Школі модер. мов (Мельбурн, 1975–92). Підготував дві антології укр. літ-ри для учнів (видані циклостилем). Поезії почав писати і друкувати ще в Україні. У твор. доробку В. — особистісна, пейзажна та громадян. лірика, поеми, віршов. оповідання; статті на церк., літ. та істор. теми. Автор перекладів окремих поезій Й. Ґете, С. Єсеніна, К. Рилєєва, О. Пушкіна, І. Буніна, В. Шекспіра, А. Міцкевича, Б. Чичибабіна, П. Скжинецького, І. Нікітіна; оповідань з англ. мови австрал. авторів. Друкувався в альманасі «Новий обрій» (Мельбурн), у часописах «Вільна думка», «Українець Австралії» (обидва — Сідней), «Українська думка» (Лондон), «Нові дні» (Канада), «Українські вісті» (Детройт, США). Від 1991 друкується в Україні (ж. «Київ», «Бористен», «Україна», «Кур’єр Кривбасу»). Вірші В. відзначаються глибокими переживаннями, милозвучністю і багатством мови.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Моя любов порання й вечорова: Вірші, поеми, переклади. Дн., 1992; З далекого краю: Вірші, поеми, переклади. Мельбурн, 1995; Під чужим небом: Вірші, поеми, переклади. Мельбурн, 2004; Золотий штурм. Переклади, есеї. Т., 2004.
Рекомендована література
- Ротач П. Григорій Вишневий // Криниця. 1994. № 7–9;
- Його ж. На славу рідного краю // Трибуна хлібороба. 1996, 23 жовт.;
- Вітаємо ювілярів // ЛУ. 1999, 22 квіт.;
- Сорока П. Григорій Вишневий: Літ. портрет. Т., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
