ВІД­КРИ́ТИЙ (ВІД­ВЕ́РТИЙ) ЛИСТ — форма зверта­н­ня людини або групи людей до особи чи організації із намага­н­ням привернути до змісту листа якомога більшу увагу громадськості та посадовців. За рад. режиму в Україні ця форма зверта­н­ня час від часу набувала значної соц. ваги. Особливо багато В. л. друкувалося під час процесів над «ворогами народу»; організов. масових істерій (ці публікації умовно групуються за темами: «руки геть», «вимагаємо покарати», «таким у нас не місце», «смерть зрадникам, виродженцям, за­про­данцям», «очистити наше су­спільство від ...»); масових кампаній (зокрема проти «стиляг» — людей, характер вбра­н­ня або зачіски яких не від­повід­али офіц. смакам) тощо. Зовсім ін. функції почали набувати В. л. від доби «від­лиги». В Україні до кінця правлі­н­ня П. Шелеста такі листи масово зʼявлялися в друці за під­писом шанованих режимом людей. Первісно у них найчастіше йшлося про врятува­н­ня тієї чи ін. археол. або істор. памʼятки, організацію якоїсь акції, музею тощо. Однак по­ступово у В. л. нонконформістськи налаштовані громадяни почали висловлювали гострі критичні за­уваже­н­ня щодо окремих сторін рад. дійсності. У звʼязку з цим особи, які під­писували такі листи («під­писанти»), опинялися під на­глядом ідеол. від­ділів КПРС та спец­служб. В окремих випадках, коли у змісті листа вбачалось якесь від­хиле­н­ня від наріжного ленін. курсу, спец­служби різними способами змушували під­писантів знімати свої під­писи. Внаслідок цього В. л. по­ступово зникли з офіц. ЗМІ, однак під­пільно вони зʼявлялися до самого роз­паду СРСР як засіб боротьби громадян України зі сваволею парт. посадовців.