Відмич-Бандура Іван Никифорович

Визначення і загальна характеристика

ВІ́ДМИЧ-БАНДУ́РА Іван Никифорович (1901, побл. м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 29. 10. 1965, Буенос-Айрес) — ґрунто­знавець, громадський діяч. Канд. н. (1934). Закін. Харків. с.-г. ін­ститут (1925). Проф. Харків. гідрогеол., лісного та гідротех. ін­ститутів. Один із роз­робників плану спорудже­н­ня Кучетків. водо­сховища. Під час нім. окупації — за­ступник голови Харків. земельного управлі­н­ня. Від 1945 — у таборах для пере­міщ. осіб у Фюс­сені, Шлясгаймі (Німеч­чина), викладав в Укр. госп. академії, видавав ж. «Український господар», започаткував курси гімназій. та нар. шкільництва, брав участь в організації та діяльності хору Н. Городовенка. Від 1948 — в Арґентині, один із пров. ґрунто­знавців держ. компанії «Агуа і Енерґіа Електріка», від­повід­ав за екс­пертну оцінку територій для спорудже­н­ня водо­сховищ нових ГЕС. Створив перший атлас ґрунтів Арґентини. Автор статей з геології та ґрунто­знавства України й Арґентини в укр. закордон. періодиці. Брав активну участь у діяльності Спілки укр. науковців, літераторів та митців Арґентини.

Пр.: Під­земні скарби України // Альм. «Просвіти». 1949; Аргентинська пампа // Наш клич. 1950, квіт.; Як утворились чорноземи в Україні // Альм. «Від­роже­н­ня». 1953; Грунти Аргентини // Альм. «Просвіти». 1953; Спогади про німецьку окупацію Харківщини // УС. 1953, січ.; Боротьба з пісками України // Там само. 1953, квіт.; Гори Карпатської України // Наш клич. 1953, черв.; Руйнація берегів Дні­пра // Там само. 1953, серп.; Природні умови Турке­стану та Казах­стану (куди вивозять на вимира­н­ня українців) // Пороги. 1954, груд. (усі — Буенос-Айрес).

В. М. Кохно

Завантажити статтю