Відтворювальна структура економіки
ВІДТВО́РЮВАЛЬНА СТРУКТУ́РА ЕКОНО́МІКИ — зріз економічної системи у вигляді сукупності пропорцій та відносин, що характеризують можливості зростання суспільного виробництва та його ефективності. Найважл. відтворювал. пропорціями є співвідношення між сферами сусп. виробництва, підрозділами сусп. відтворення, споживанням і нагромадженням, елементами осн. фондів, валовим випуском і ВВП, інвестиціями і валовим наяв. доходом. Зміни В. с. е. складаються під впливом сусп. потреб і прогресу техніки. Ці зміни можуть бути результатом дій як стихій. ринк. сил, так і свідомого держ. регулювання. Провідником стихій. сил є зміни у нормі прибутку. Свідоме держ. регулювання передбачає відповідні прогнозні оцінки й стимулювання прискореного міжгалуз. переливання ресурсів. Сукупність заходів у галузі держ. інвестицій та фінанс. стимулів, спрямованих на структурні зміни, виражає структурна політика, яка може бути пасивною або активною.
Екон. розвиток України за роки трансформац. перетворень супроводжувався нагромадженням структур. деформацій та посиленням витрат. характеру економіки, про що свідчить динаміка співвідношення проміж. споживання і валового випуску, яка характеризує одну із осн. макропропорцій екон. розвитку і є узагальнюючим критерієм ефективності виробництва. Питома вага проміж. споживання у складі валового випуску у 2002 становила 58 % проти 49 % у 1990. Посилення витрат. характеру економіки у знач. мірі спричинене структур. зрушеннями у виробництві. За роки трансформац. спаду частка найбільш енергоєм. та екол. шкідливих галузей (чорної і кольор. металургії, палив. промисловості, електроенергетики) у пром. виробництві у фактич. цінах збільшилася до 53,4 % у 1999 проти 21,2 % у 1990. Водночас відбулося скорочення питомої ваги галузей, що виробляють продукцію інвестиц. та споживчого призначення (частка машинобудування у фактич. цінах знизилася за роки екон. перетворень більш ніж у 2 рази, а питома вага легкої промисловості — майже у 7 разів). До найбільш вагомих складових, що формували структуру диспропорцій в економіці України протягом пострадян. періоду, належать: трансформац. спад виробництва; деформація системи внутр. цін; інерційність структур. перетворень за умов пасив. ролі держави; зниження рівня наук.-технол. та інновац. активності підприємств України; посилення дії зовн. факторів екон. розвитку та нагромадження деформацій у структурі зовн.-торг. обороту. За роки екон. зростання спрямованість структур. зрушень дещо змінилася, зокрема питома вага паливно-сировин. видів діяльності протягом 2000– 02 знизилася на 1,2 відсотк. пункти, частка машинобудування — зросла на 1,2 відсотк. пункти.
Літ.: Національні заощадження та економічне зростання. К., 2000; Економіка України: Підсумки перетворень та перспективи зростання. Х., 2000; Економіка України: Стратегія і політика довгострокового розвитку. К., 2003.
С. І. Киреєв
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
