Віктор Броніслав
ВІ́КТОР Броніслав (1886 — 1961) — архітектор. Працював у Львові 1918–44. Серед виконаних споруд — перебудова у стилі пізнього модерну житл. будинку на пл. Ринок, № 24 (1920) та кам’яниця Бачевських на пл. Ринок, № 31 (1923; співавт. обох — скульптор З. Курчинський). Брав участь у буд-ві павільйонів виставки Сх. Торгів у Стрий. парку (1921, 1922). Дотримуючись стилізов. форм бароко і рококо, реставрував низку архіт. пам’яток: вежа з банею церкви св. Анни у Львові на розі вул. Городоцька, № 30–32 і Т. Шевченка у Львові (1927), Троїц. костел в Олесько на Львівщині (1927), Микол. костел у с. Вижняни Золочів. р-ну, нині Львів. обл. (1929–31); костели — у с. Чорнушовичі (1922, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл.), м. Городок на Львівщині з добудовою зх. частини (1939– 44; співавт.). Використав форми стилю ар деко: перебудова фасаду і вівтар. частини костелу, а також дворового фасаду монастиря св. Миколая у Львові (1924, співавт. скульптор Ю. Стажинський, нині Святопокров. собор УПЦ КП), костели на Львівщині у с. Стара Сіль Старосамбір. р-ну, нині Львів. обл. (1928, стінопис за влас. проектом) та у с. Вовків біля Давидова, Львів. обл. (1929; скульптури в обох — Ю. Міколайського), фасади будинків на вул. Галицька, № 5 і 9 у Львові (1927), склеп родини Глатті (1926; спільно з П. Тарнавецьким). На Личаків. цвинтарі за проектами В. поставлено пам’ятники: С. Бастиру (1920), В. Станеку (1921; скульптор З. Курчинський); нагробки — О. Шмелькес (бл. 1921; скульптори П. Війтович, Б. Солтис), С. Соколовському з фігурою Христа (1932; скульптурна майстерня Т. Івановича), Г. Мюльднеру зі статуєю ангела (1934; скульптор Ю. Міколайський). У 1930-х рр. споруджував будівлі у стилі конструктивізму зі скульптур. декором (влас. будинок на вул. І. Севери, № 5 у Львові, бл. 1932; скульптор З. Курчинський). Від 1944 — у Польщі.