Вікторжевська Зінаїда Власівна
Визначення і загальна характеристика
ВІКТОРЖЕ́ВСЬКА Зінаїда Власівна (25. 12. 1904(07. 01. 1905), м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 08. 11. 1985, Київ) — живописець. Член СХУ (1938). Закін. Київський художній інститут (1930; майстерня Ф. Кричевського). Працювала у театр. майстерні 4-го Мист. обʼєдн. «Березіль» (1923– 24); художником на доломіт. Артемів. заводі (нині Луган. обл., 1929); викл. Луган. труд. школи (1930); реж.-мультиплікатором на Київ. кінофабриці «Українфільм» (1930–33). Від 1935 брала участь у худож. виставках. Персон. — у Києві (2003, посмертна). Осн. жанр — станк. малярство реаліст.-імпресіоніст. напряму (портрети діячів укр. культури, натюрморти, пейзажі, темат. картини). Особливість натюрмортів В. — синкретичність, органічне поєднання в одній композиції портрета і натюрморту. Улюблені мотиви — квіти і яблука, які з портретами дітей створюють асоціатив. ряд, що обʼєднується оптиміст. настроєм, темою краси і повноти життя. Роботи зберігаються в НХМ, Харків. та Дніпроп. музеях укр. мистецтва, Сум. ХМ, Шевченків. нац. заповіднику у м. Канів Черкас. обл., Камʼянець-Поділ. істор. музеї-заповіднику.
Тв.: «Комсомольський карнавал», «На дитячому майданчику» (обидва — 1935), «Після роботи» (1937), «Т. Шевченко читає поему “Сон”» (1939), «Червоні маки» (1945), «За рідну землю» (1947), «У прифронтовій хаті» (1951), «П. Грабовський у Тобольську» (1954), «Музична пʼєса» (1957), «Квіти і яблука» (1958), «Бузок, тюльпани і конвалії» (1959), «Півонії і жасмин на блакитному» (1962); портрети — «Дівчинка у віночку» (1940), співачки М. Вікторжевської (1941), партизанів Грабчака і Сніжко, «Юний музикант», «Автопортрет» (усі — 1945), «Автопортрет у синьому» (1949), «Дівчина в українському вбранні» (1953), «Автопортрет у бордовому» (1955), В. Ласкавого (1961), Б. Лятошинського, Г. Петрашевич (обидва — 1962), Н. Деренівської-Марущенко (1965), О. Іваненко з онукою (1973); серія на тему драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (1947).
Літ.: Загаєцька О. Мовою гармонії. Зінаїда Вікторжевська // ОМ. 2000. № 1; Зінаїда Вікторжевська. Живопис: Каталог. Л., 2002; Гуринова А. Квіти і діти Зінаїди Вікторжевської // ЛУ. 2003, 11 серп.; Хрущак М. З мистецької скрині // Книжник. 2003. № 11.
О. В. Загаєцька
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Комсомольський карнавал», «На дитячому майданчику» (обидва — 1935), «Після роботи» (1937), «Т. Шевченко читає поему “Сон”» (1939), «Червоні маки» (1945), «За рідну землю» (1947), «У прифронтовій хаті» (1951), «П. Грабовський у Тобольську» (1954), «Музична п’єса» (1957), «Квіти і яблука» (1958), «Бузок, тюльпани і конвалії» (1959), «Півонії і жасмин на блакитному» (1962); портрети — «Дівчинка у віночку» (1940), співачки М. Вікторжевської (1941), партизанів Грабчака і Сніжко, «Юний музикант», «Автопортрет» (усі — 1945), «Автопортрет у синьому» (1949), «Дівчина в українському вбранні» (1953), «Автопортрет у бордовому» (1955), В. Ласкавого (1961), Б. Лятошинського, Г. Петрашевич (обидва — 1962), Н. Деренівської-Марущенко (1965), О. Іваненко з онукою (1973); серія на тему драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (1947).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
