Вікторов Олексій Павлович
Визначення і загальна характеристика
ВІ́КТОРОВ Олексій Павлович (03. 05. 1945, Київ) — провізор. Доктор медичних наук (1986), професор (2000). Закін. Київський медичний інститут (1969), де відтоді й працював (нині Нац. мед. університет): зав. курсу клін. фармакології (1981–96), одночасно декан по роботі з іноз. студентами (1982–87); від 1992 — у Фармакол. комітеті МОЗ України (нині Держ. фармакол. центр МОЗ України): завідувач відділу науки, заступник голови (1993–96), завідувач відділу фармакол. нагляду (від 1996); одночасно від 1996 — в Інституті кардіології АМНУ: завідувач відділу клін. фармакології з лаб. функціонал. діагностики; від 1997 — проф. Київ. мед. інституту Укр. асоц. нар. медицини. Вивчає питання клін. фармакології, фармакол. нагляд.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основні принципи організації клінічних випробувань лікарських засобів // Ліки. 1994. № 5–6; Пища и лекарство. К., 1994 (співавтор); Клиническая фармакология и фармакотерапия в ревматологии. К., 1995 (співавтор); Нестероидные противовоспалительные препараты. К., 1998 (співавтор); Фармакологические пробы в кардиологии. К., 1998 (співавтор); Про побічні реакції на лікарські засоби, які застосовують у кардіології // УКЖ. 1998. № 3 (співавтор); Лекарственные пробы в эндокринологии. К., 2000 (співавтор); Організація системи фармакологічного нагляду в Україні. К., 2002 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
