ВІКТОРО́ВСЬКИЙ Василь Григорович (01(13). 01. 1864, с. Четвертня Луцького пов. Волин. губ., нині Маневиц. р-ну Волин. обл. — після 1929, Житомир) — флорист, етно­граф. Закін. вчител. семінарію та Вищі пед. курси з природо­знавства при С.-Петербур. університеті для вчителів серед. шкіл. Від 1886 викладав у навч. закладах Житомира, зокрема у духов. школі, Маріїн. жін. гімназії, учител. та фельдшер. школах. Одночасно 1920–26 — зав. Волин. н.-д. музею в Житомирі. Від 1920 — голова ботан. секції Волин. від­діл. С.-г. наук. комітету України, член-кореспондент ВУАН по етногр. секції, Волин. губ. нарком освіти у Житомирі. Учасник Всеукр. зʼ­їзду крає­знавців у Харкові (1925). Член Товариства дослідників Волині, голова музей. ради цього Товариства (від 1907). Ви­вчав флору і етно­графію Волині. В околицях Житомира зна­йшов і описав єдиний в СРСР екземпляр дюшенеї індійської (ст. «Індійський суничник (Duchesnea indica Focke) в Житомирському лісі» // УБОЖ, 1929, т. 5). Автор праці «Флора Волині» (не опубл.). 1929 звільн. з усіх посад з тавром «укр. буржуаз. націоналіста». Подальша доля неві­дома.