Вільні економічні зони

ВІ́ЛЬНІ ЕКОНОМІ́ЧНІ ЗО́НИ — частина території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності. В. е. з. створюються для забезпече­н­ня оптимал. умов для залуче­н­ня іноз. інвестицій; за­охоче­н­ня під­приємн. та роз­витку екс­порт. діяльності; залуче­н­ня та впровадже­н­ня новіт. технологій; роз­витку інфра­структури ринку; раціоналізації викори­ста­н­ня природ. і трудових ресурсів тощо. У країнах із пере­хід. економікою В. е. з. виконують роль лідера, що виводить весь госп. комплекс країни на властивий країнам із роз­виненою ринк. економікою рівень умов веде­н­ня екон. і зовн.-екон. діяльності та стимулює лібералізацію економіки. Залежно від мети створе­н­ня та особливостей спеціалізації госп. функцій В. е. з. бувають: транзитні, митні, екс­порт­ні, вироб., зовн.-торг. тощо. Їх створе­н­ня полягає у селектив. під­ході до окремих тер. або субʼєктів госп. діяльності, що формують В. е. з. з метою макс. швидкого створе­н­ня умов, адекват. роз­винутій ринк. економіці та сучас. вимогам до ефектив. діяльності у конкрет. її секторах. У за­знач. зонах концентрується роз­винена вироб. та ринк. інфра­структура, необхідна для успішної екон. діяльності, та забезпечується макс. можлива лібералізація екон. та зовн.-екон. діяльності. Перш ніж зони починають давати реал. прибуток для нац. економіки, вони потребують інтенсив. капітало­вкладень, зокрема досвід країн азіат.-тихоокеан. регіону свідчить про необхідність витрат на освоє­н­ня 1 км² В. е. з. 25–40 млн дол. США, при цьому для досягне­н­ня окупності первіс. вкладень потрібно не менш ніж 5 р. В. е. з. створюються у формі екс­порт. вироб. зон, осн. зав­да­н­ням яких є при­скорене нарощува­н­ня екс­порт. потенціалу, що особливо інтенсивно від­бувається у текс­тил. промисловості, електроніці, електротехніці, виробництві зап­частин для автомобілів та спожив. товарів. В. е. з. можуть створюватись у ви­гляді точкових зон (спец. режим госп. та зовн.-екон. діяльності, на­даний окремим екон. агентам — під­приємствам, організаціям, обʼ­єд­на­н­ням, корпораціям); локал. зон на обмеж. тер., від­окремленій від тер. країни базува­н­ня; великих регіон. зон. Масове створе­н­ня таких зон може при­звести до ерозії принципу заг. лібералізації торг. режиму, оскільки в умовах В. е. з. лібералізація має вибірк. характер, внаслідок чого порушується принцип нейтральності між­нар. режиму регулюва­н­ня торгівлі, що здійснює СОТ. Це може викликати напруже­н­ня у стосунках з країнами-членами СОТ і між­нар. фінанс. організаціями (зокрема МВФ, Всесвіт. банком), які також ви­ступають проти широкого роз­по­всюдже­н­ня В. е. з.

Нині у 120-ти країнах світу нараховується більше тисячі В. е. з., на які припадає бл. 8 % заг.-світ. торг. обороту. В Україні перша В. е. з. виникла в Одесі, мор. порту якої у 1817 було на­дано статус «вільного». До 2005 в Україні створ. 11 В. е. з.: «Азов», «Донецьк», «Порт-Крим», «Рені», «Порто-Франко», «Інтерпорт-Ковель», «Миколаїв», «Славутич, «Курортополіс-Трускавець», «Яворів» та «Закарпа­т­тя». На тер. 9-ти регіонів України за­проваджено спец. режим інвестиц. діяльності (режим територій пріоритетного роз­витку — ТПР): Черніг., Житомир., Волин., Луган., Донец., Закарп. обл., Харків, м. Шостка (Сум. обл.), а також АР Крим. Заг. тер., на яку поширювався режим В. е. з. і ТПР, становила 6360 тис га (10,5 % тер. України, зокрема В. е. з. — 121 тис. га, або 0,2 % тер.; ТПР — 6239 тис. га, або 10,3 % тер.). Пріоритетні види екон. діяльності В. е. з. і ТПР в Україні: с. госп-во, видобувна, харч., текс­тил., легка та хім. промисловості, пере­робка с.-г. продуктів, виробництво деревини та виробів із деревини, електро­енергії, газу та води, буд. матеріалів, металургія та обробле­н­ня металу, машинобудува­н­ня та приладобудува­н­ня, турист.-рекреац. сфера, транс­порт та звʼязок, дослідж. та роз­робки у галузі природн. та тех. наук, освіта та охорона здоровʼя. Пільги інвесторам в укр. В. е. з. і ТПР могли перед­бачати: звільне­н­ня від оподаткува­н­ня прибутку під­приємств або оподаткува­н­ня за зниж. ставкою; звільне­н­ня від оподаткува­н­ня інвестицій, від сплати мита та податку на до­дану вартість при імпорті товарів (крім під­акцизних) для реалізації інвестиц. проектів; звільне­н­ня від обовʼязк. продажу надходжень в іноз. валюті, плати за землю, від сплати зборів до деяких бюджет. фондів; спец. порядок ввезе­н­ня (вивезе­н­ня) товарів у режимі спец. митної зони із за­стосува­н­ням пільг зі сплати мита та податку на до­дану вартість.

Однак у березні 2005 новою редакцією закону про держ. бюджет на 2005 рік пільги В. е. з. були скасовані, що стало чин­ником заг. погірше­н­ня інвестиц. клімату в країні й предметом го­строї критики з боку багатьох пред­ставників бізнесу та екон. науки.

Завантажити статтю