Розмір шрифту

A

Вільнюс

ВІ́ЛЬНЮС (Vilnius) — столиця Литви. Знаходиться в гирлі р. Няріс. Насел. 541,6 тис. осіб (2003). Перші докум. згадки датовано 1128. Від 1323 — столиця Великого князівства Литовського. 1385 на­дано Маґдебур. право. Від 1795 — рос. губерн. місто. Під час 1-ї світової війни окупов. нім. військами, 16 лютого 1918 проголошено незалежність Литви, а В. — столицею республіки. За контроль над містом зіткнулися Литва, Польща і РСФРР. 1922 В. захопила Польща. Спір за В. був винесений на форум Ліги Націй і став причиною конфронтації Литви і Польщі. 1940 Литва окупов. рад. військами, а В. проголош. столицею Литов. РСР. 1988–89 у В. від­булися масові мітинги литов. нац.-визв. руху під керівництвом «Саюдису».Від 1991 В. — столиця Литви. У 16 — поч. 17 ст. В., як і Київ, Львів й Острог, був осередком укр.-білорус. культур.-реліг. руху, колискою сх.-словʼян. друкарства. Тут Ф. Скорина заснував на поч. 1520-х рр. друкарню і на­друкував «Апостола» (1525). На­прикінці 16 ст. тут було 14 катол. і 9 православ. церков та монастирів. Серед монастирів найві­домішим був Свято-Духівський, де 1584 засн. братство, що 1588 отримало від патріарха Єремії право ставропігії. Першим настоятелем монастиря був архімандрит Леонтій Карпович, ректором брат. школи при монастирі (засн. 1585) — Й. Бабикович. Учителі — Кирило Ставровецький, І. Козловський-Трофимович, Сильвестр Косів. Ві­домою у В. була також єзуїт. колегія, де навч. багато молоді з укр. земель. Ректором колегії від 1574 був П. Скарга, а від 1578 — ново­створеної Академії. Архімандритом у В. був Л. Кревза, що тут видав полеміч. твір «Obrona jednosći corkiewnej…» (1617). Пізніше звʼязки з Україною ослабли. Пере­бува­н­ня у В. 1829– 31 ві­діграло роль у становлен­ні особистості Т. Шевченка. Далеко за межами Литви на поч. ХІХ ст. був ві­домий Вільнюський університет, де навч. кількасот українців, діяла активна укр. студент. громада, що часом ви­ступала разом із білорусами. В. у цей час був одним з осередків дослідж. Сх. Європи; зокрема «Акты, издаваемые Виленской Архео­графической Комис­сией» (т. 1–39, Вільна, 1865–1915) містять також цінні джерела до історії України. Після закри­т­тя Університету 1832 (як покара­н­ня проф. та студентів за участь у польс. пов­стан­ні 1830–31) на його базі було створено Медико-хірургічну і Духовну римо-катол. академії. Першу 1842 було пере­несено до Університету св. Володимира у Києві. У музеях В., б-ках і архівах, зокрема монастир., є чимало матеріалів з укр. історії. Від 1989 у В. діє Громада українців Литви.

Літ.: J. Kraszewski. Wilno od początków jego do roku 1750. T. 4. Wilno, 1842; Миловидов А. Описание старопечатных книг Виленской Публичной Библиотеки. Вильно, 1908; A. Šapoka. Senasis Vilnius. Brooklin, 1963; J. Jukginis, V. Merkys, A. Tautavičius. Vilniaus miesto istorija. Vilnius, 1968; Непокупний А. «У Вільні, городі преславанім...». К., 1995.

А. І. Жуковський

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
34583
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
181
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 18
  • середня позиція у результатах пошуку: 30
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 30): 740.7% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Вільнюс / А. І. Жуковський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-34583.

Vilnius / A. I. Zhukovskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-34583.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору