Вільхова Алла Іванівна
Визначення і загальна характеристика
ВІЛЬХОВА́ Алла Іванівна (08. 05. 1935, с. Булахівка Павлогр. р-ну Дніпроп. обл. — 18. 03. 2005, там само) — майстриня вишивки. Закін. Дніпроп. технікум культ.-осв. працівників (1956), курси художників-оформлювачів при Дніпроп. будинку нар. творчості (1962). Відтоді викладала малювання у школах с. В’язівок Павлогр. р-ну, м. Павлоград (Дніпроп. обл.); кер. гуртків декор.-ужитк. мистецтва у Будинку піонерів (1977–89). Працювала у галузях традиц. та худож. вишивки, віддаючи перевагу істор. та реліг. тематиці. Асортимент виробів — сорочки, рушники, панно; осн. техніки — художня гладь і хрестик. Брала участь у респ. (від 1976) та всесоюз. (від 1977) мист. виставках. Роботи зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту, Дніпроп. істор. музеї, Павлогр. істор.-краєзнав. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. чол. (1960) та жін. (1962) сорочки; рушник «Несе Галя воду» (1981); панно — «200 років Дніпропетровську» (1976), «1500 — Києву» (1980), «Т. Шевченко» (1981), «Матір Божа» (1997), «Леся Українка», «Св. Георгій» (обидва — 1998), «Т. Шевченку — 185», «Ісус Христос», «Собор», «Христос воскрес — воскресне Україна», «Б. Хмельницький» (усі — 1999).