Вільчинський Олександр Казимирович
ВІЛЬЧИ́НСЬКИЙ Олександр Казимирович (02. 01. 1963, с. Купчинці Козів. р-ну Терноп. обл.) — прозаїк, журналіст. Член НСПУ (1995), чл. АУП (2002). Закін. Львівський університет (1985). Працював у одес. газетах (1985–90); завідувач відділу культури (1990–91), гол. ред. (1991– 98, 2000–02) г. «Тернопіль вечірній»; від 2004 — гол. ред. г. «Академія» (Тернопіль). Тематика: пошуки себе, свого місця у житті; стиль письма легкий, динамічний. Автор кримін.-психол. романів: «Неврахована жертва» (Т., 2002), «Суто літературне вбивство» (Л., 2003), «Останній герой» (Ґран-Прі Всеукр. конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова–2003»), зб. повістей та оповідань «Що скаже батько» (О., 1989), «Дежа вю. Спроба повернення» (Т., 2002); есеїв «Родинне гніздо князів Вишневецьких» // «Україна Incognita», К., 2002; «Переїжджаючи з півдня на північ... З віддалі часу з Тарасом Федюком» // «Кур’єр Кривбасу», 2003, № 169.
Рекомендована література
- Баран Є. Чи кожне повернення є справжнім?.. // Кур’єр Кривбасу. 2003. № 168;
- Кокотюха А. Сільський детектив // Книжник-review. 2004. № 5/6.