Вільчинський Олександр Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ВІЛЬЧИ́НСЬКИЙ Олександр Олександрович (24. 09. 1955, с-ще Кір’яново Перм. обл., РФ) — майстер художньої кераміки. Заслужений майстер народної творчості України (2003). Член НСМНМУ (1990). Освіта середня. Працював на керам. підприємствах Запоріз. обл. (1977–2002). Голова Запоріз. осередку НСМНМУ (від 2004). Учасник обл., всеукр. і міжнар. мистецьких виставок, всеукр. симпозіумів гончарства від 1990. Персон. — у Запоріжжі (1998, 2005), м. Пологи (Запоріз. обл., 2003). Осн. роботи — у галузі традиц. нар. мистецтва України, виконані у техніці гончарювання, розпису ангобами, чорнодимлення, лиття — декор. вази, тарелі, блюда, келихи, сільнички, глечики, підвазонники, амфори, оселедниці, баньки. Освоїв виробництво полив’яної та димленої кераміки, декор. виробів великих форм. Роботи зберігаються у Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства в смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл., Музеї нар. архітектури та побуту.
Додаткові відомості
- Основні твори
- банька (1986), куманець «Запоріжжя» (1992), кухоль (1993), макітра (1995); садово-паркові скульптура «У дорогу» (1999) та композиція «Мої птахи» (2000); керам. композиція «Крізь віки» (2003); набори — «Молочний» (1985), «Кухонний» (1989), «Козацький» (2004).