Вільчкевич Едмунд

ВІЛЬЧКЕ́ВИЧ Едмунд (Wilczkiewicz Edmund; 14. 11. 1891, Краків — 05. 04. 1946, там само) — польський геодезист. Доктор геодезії (1932), професор (1937). Учасник 1-ї світ. і рос.-польс. воєн. Кавалер держ. нагород Австро-Угорщини і Польщі. Навч. у Кракові, Відні та Львові, учень К. Вайґеля і Л. Грабовського. Від 1921 — асист., від 1923 — адʼюнкт, від 1937 — 1-й доцент геодезії і фото­грам­метрії, зав. 2-ї каф. геодезії, 1939–41 — завідувач кафедри геодезич. приладо­знавства і фото­грам­метрії Львів. політех. ін­ституту. Під час 2-ї світової війни викладав на тех. спец. курсах у Львові, від­критих нім. окупац. адміністрацією. Від 1945 — декан інж. факультету і завідувач кафедри геодезії Гірн.-металург. академії в Кракові. Автор наук. праць і під­ручників з фото­грам­метрії та геодезії. Сконструював новий тип аеро­проектора, аерофото­графічну камеру. Під­готував перший польс. під­ручник з фото­грам­метрії (1930).