Вінклер Олександр Адольфович

ВІ́НКЛЕР Олександр Адольфович (19. 02(03. 03). 1865, Харків — 06. 08. 1935, м. Безансон, Франція) — піаніст, композитор, педагог. Учасник Бєляєв. гуртка (С.-Петербург). Закін. муз. училище Харків. відділ. РМТ (1886; кл. І. Слатіна), юрид. факультет Харків. університету (1887). Грі на фортепіано навч. у В. Дювернуа (Париж) і Т. Лешетицького (Відень), композиції — у К. Навратіла (Відень). 1890–96 працював у Харкові: викладав гру на фортепіано в Інституті шляхет. дівчат, муз. училищі. Виступав у камер. концертах. 1896–1924 — викладач (від 1909 — проф.) С.-Петербур. (згодом Петрогр.) консерваторії. Одночасно від 1907 — муз. критик г. «Санкт-Петербургские новости». Від 1925 жив у Безансоні, де викладав у консерваторії. Твори В. переважно оркестрові (увертюра-фантазія «У Бретані», «Варіації на фінську тему для скрипки з оркестром») та камерно-інструм. (струнний квартет opus 7, Бєляєв. премія, 1897; соната для фортепіано та варіації для 2-х фортепіано, премія ім. М. Глінки, 1916). Автор перекладень для фортепіано в 4 руки творів рос. композиторів. Серед учнів — І. Віленський, С. Прокоф’єв.

Завантажити статтю