Вінницький район

ВІ́ННИЦЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться на півночі Вінницької області. Утвор. 1932, у 1963 в зв’язку з укрупненням р-нів ліквідовано, 1965 відновлено. Внаслідок голодомору 1932–33 померло бл. 1100 осіб. Від 17 липня 1941 до 22 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 965 км². Насел. (без м. Вінниця) 74 250 осіб (2001, складає 101,3 % до 1989), переважно українці. Функції райцентру виконує Вінниця. У р-ні — с-ща міського типу Вороновиця, Десна та Стрижавка та 48 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Вінниця, Вороновиця, Гуменне, Тютьки. Знаходиться у межах Поділ. височини, розчленованої річк. долинами, балками, ярами. Видобувається граніт, глина, пісок, торф. Гол. річка — Пд. Буг з притоками Вишенькою, Вінничкою, Десною. Ґрунти переважно чорноземні. Р-н аграрний. Пром. підприємства: СП — «Поділля ОБСТ», «Анфол»; ЗАТи — «Вінницямлин», «Поділ. цукор»; ВАТ «Комбінат хлібопродуктів № 2»; вироб. фірма «Панда». Пл. с.-г. угідь 66,7 тис. га, з них орних земель — 56 тис. га. Осн. с.-г. культури: пшениця, ячмінь, горох, цукр. буряки; розвинене також м’ясо-молочне скотарство. У межах р-ну знаходиться Поділ. дослідна ст. Інституту садівництва УААН (с. Медвеже Вушко) та Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція УААН (с. Агрономічне). Створ. 80 фермер. госп-в, яким передано 4,3 тис. га с.-г. угідь. До складу рай. територ. мед. об’єднання входять центр. рай., рай. міська, 5 дільнич. лікарень, 5 амбулаторій, 36 фельдшер.-акушер. пунктів. У р-ні — 40 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, ПТУ соц. реабілітації; 40 клуб. закладів, 45 б-к, 2 школи естет. виховання, ДЮСШ, Вороновицький музей історії авіації і космонавтики, 4 музеї місц. значення; 3 парки, готель, відділ. 5-ти банків. Виходить г. «Подільська зоря». Реліг. громади: 44 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 5 — РКЦ, УАПЦ, 4 — адвентистів сьомого дня, 4 — християн віри євангельської, 4 — євангел. християн-баптистів. На тер. р-ну є бл. 30 пам’яток архітектури, серед яких палац Грохольского-Можайського (1780), Вороновицький парк (18 ст.), бл. 20 церков, 4 костели, 3 дзвіниці (17–19 ст.). У 1960-х рр. виявлено археол. пам’ятки: поселення трипіл. культури в 16 селах р-ну, скіф. кургани та поселення, скіф.-сармат. могильники, місця поселень черняхів., ранньослов’ян. культур і козац. городища. Створено алеї Слави, побудовано пам’ятники жертвам голодомору. Видатні уродженці: академік НАНУ Г. Счастливий (с. Михайлівка), д-ри істор. н. В. Борисенко (с. Хижинці) та А. Зінченко (с. Парпурівці), д-ри тех. н. В. Варюхін (с. Зарванці) та О. Квітка (с. Сосонка), д-р фармацевт. н. Л. Омелянчик (с. Горбанівка); поетеси Ліна Біленька (с. Некрасове), О. Ванжула (с. Стадниця), Л. Гайжевська (с. Некрасове), письменник І. Стаднюк (с. Кордишівка); скульптор Ф. Василенко (с. Хижинці), архітектор Л. Прибєга (с. Лука Мелешківська); засл. арт. України Л. Солодова-Юрченко (с. Великі Крушлинці); заслужений тренер України В. Постемський (с. Мізяківські Хутори); Герої Рад. Союзу М. Баленко (с. Широка Гребля), С. Гуменюк (с. Слобода Дашковецька) та ін. У с. Юзвин (нині Некрасове) провів дит. роки рос. поет М. Некрасов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю