Вінс Георгій Петрович
ВІНС Георгій Петрович (04. 08. 1928, м. Благовєщенськ, РФ — 11. 01. 1998, м. Елхарт, шт. Індіана, США) — релігійний діяч євангельських християн-баптистів. Батько П. Вінса. Закін. Київ. політех. інститут. На поч. 60-х рр. увійшов до ініціат. групи, яка домагалася свободи проповідування, реліг. виховання дітей, добродійності. 1965 — секр. Оргкомітету скликання Всерос. з’їзду євангел. християн-баптистів (ЄХБ). Залишив роботу в НДІ (1964). Став мандрів. пастором, очолив київ. громаду. Зазнав адм. переслідувань. Заарешт. 19 травня 1966 у Москві. За звинуваченням у порушенні законів про відокремлення Церкви від держави засудж. на 3 р. таборів заг. режиму. Звільнившись, скликав нелегал. збори ЄХБ, видавав реліг. літературу. 1970 засудж. як «дармоїд», 1974 — за звинуваченням у порушенні законів про відокремлення Церкви від держави та наклепи на рад. держ. і сусп. лад засудж. на 5 р. таборів і 5 р. заслання з конфіскацією майна. Покарання відбував у Якутії (РФ). Його звільнення вимагала світ. громадськість. Звільн. 28 квітня 1979 унаслідок угоди між урядами США та СРСР. Секр. Ради та закордон. представник ЄХБ. Видавав «Prisoner’s Bulletin: Voice of the Persecuted Church in the Soviet Union». Пам’яті В. присвяч. спецвипуск ж. «Живой поток», 1998, № 7.