Віркау Микола Миколайович

ВІРКА́У Микола Миколайович (22. 02(05. 03). 1892, Одеса — 28. 12. 1937, там само) — літературознавець, фольклорист. Закін. Новорос. університет в Одесі (1917). У 1920-х рр. — асп. при Одес. істор.-археол. музеї, хранитель етногр. кабінету при Одес. ІНО, секр. етнолого-лінгвіст. секції Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. Пізніше — доцент Одес. інституту профес. освіти (згодом пед. інституту), вчений секр. Одес. наук. б-ки. Досліджував історію мистецтва Київ. Русі, укр. фольклор, зокрема вплив стилю укр. нар. дум на творчість Т. Шевченка. Автор розвідок «Сатира на клір в старому письменстві та усній традиції» (1921), «Історичні пісні про Нечая» (1922), «Стиль українських народних дум» (1928) та ін.; дослідж. про міський фольклор «До історії “жорстокого романсу”: Нові записи й коментарі» (1930, рукопис). За звинуваченням у контррев. діяльності 1937 заарешт., засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989.

Рекомендована література

1. Клюєнко Д. М., Фурсенко Л. І. Освітяни Одещини — жертви репресій тоталітаризму. О., 1995;
   Google Scholar Internet
2. Зленко Г. Тень человека // Веч. Одесса. 2002, 12 февр.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю