Корбан Володимир Іванович
КО́РБАН Володимир Іванович (Корбан Уладзімір Іванавіч; 12(25). 08. 1910, м. Барань, нині Вітеб. обл., Білорусь — 30. 11. 1971, Мінськ) — білоруський байкар, сатирик. Учасник 2-ї світової війни. Освіта середня. Працював на заводах Мінська, Барані, Ленінграда (нині С.-Петербург), Ліди (Гроднен. обл., нині Білорусь), Орші (Вітеб. обл.). 1952–71 — у часописі «Вожык» (Мінськ): від 1967 — гол. ред. Друкувався від 1945. Писав байки, сатир. і гуморист. поезії, віршов. фейлетони, гуморески, жартівливі оповідання. Байки та вірші К., органічно пов’язані з нар. сатирою, відзначаються актуальністю тематики. Автор зб. «Мы іх ведам: байкі і вершы» (1950), «Байкі» (1953), «З вецярком» (1957), «Дакладныя прыкметы» (1958), «Дзе гэта вуліца» (1961), «Не на сваім месцы» (1965), «Свінні ў рэпе» (1968), «Дзем’янава юшка», «Шклянка чаю» (обидві — 1970), «Закаханы Морж» (1972), «Выбранае» (1976); зб. гуморист. оповідань «Да цёшчы на бліны» (1963); зб. віршів і байок для дітей «Янка і санкі» (1957), «Пра жывёл і пра звяроў», «Учора, сёння і заўжды» (обидві — 1963), «Суседні двор» (1967). Посмертно опубл. зб. «Дзядзькава крыўда: Апавяданні, гумарэскі, турысцкія замалёўкі» (1982), «Не на сваім месцы» (1990). Усі зазначені книги видано у Мінську. Переклав деякі твори Лесі Українки, П. Тичини, М. Нагнибіди, С. Олійника, Т. Масенка, О. Ющенка, В. Івановича та ін. Окремі твори К. українською мовою переклали С. Олійник, П. Глазовий, А. Косматенко, П. Красюк, Д. Білоус, В. Лагода, Д. Молякевич, Ю. Кругляк, О. Жолдак.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Тонна попелу. 1964; [Вірші] // Білорус. рад. поезія: антологія. Т. 2. 1971 (обидві — Київ).
Рекомендована література
- Казека Я. Няходжанай дарогай. Мінск, 1973.
Завантажити статтю
