ВІ́РСЬКИЙ Павло Па­влович (12(25). 02. 1905, Одеса — 05. 06. 1975, Київ) — артист балету, балет­мейстер, педагог. Чоловік В. Вірської-Котляр. Народний артист СРСР (1960). Сталінcька премія (1950). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1965). Державна премія СРСР (1970). Закін. хореогр. від­діл. Одес. муз.-драм. ін­ституту (1926; викл. В. Преснякова) і Моск. театр. технікум (1928; викл. А. Мес­серер). Соліст балету та балет­мейстер Одес. театру опери і балету (1923–31); балет­мейстер та педагог-репетитор театрів опери та балету Одеси, Харкова, Дні­пропетровська та Києва (1931–37). Один із засн. (1937) Ансамблю пісні і танцю УРСР (нині Нац. засл. ансамбль танцю України ім. П. Вірського), худож. кер.-дир. якого працював від 1955 і з яким здійснив турне країнами Європи і США; 1939–45 — гол. балет­мейстер Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу, 1945–55 — Ансамблю пісні і танцю Рад. армії ім. О. Александрова. У спів­авт. з М. Болотовим здійснив по­становки балетів «Лебедине озеро» П. Чайковського (1927, 1932), «Червоний мак» Р. Ґлієра (1928), «Карманьола» В. Фемеліді (1929; усі — Одеса), «Есмеральда» Ч. Пуньї (1929, Одеса; 1933, Харків), «Марна пере­сторога» П. Гертеля, «Раймонда» О. Глазунова (обидва — 1934, Харків), «Міщанин з Тоскани» В. Нахабіна (1936, Дні­пропетровськ; Київ), «Чорне золото» В. Гомоляки (1960, Київ), «Бондарівна» М. Скорульського (1939), «Жовтнева легенда» Л. Колодуба (1967; обидва — Держ. засл. ансамбль танцю УРСР), танц. сцен в операх «Тарас Бульба» М. Лисенка (1928, Одеса; 1937, Київ), «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1929, Одеса), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1936, Київ), танц. картин «Запорожці», «Чумацькі радощі», «Ми памʼятаємо», «Повзунець», «Плескач», «Шевчики», «Хміль», «На кукурудзяному полі», «Про що верба плаче», «Ой під вишнею», «Моряки флотилії “Радянська Україна”», «Ми — з України», «Подоляночка», «Гопак», концерт. про­грам, побудов. на укр. нар. танцях. Створив хореогр. студію при Держ. засл. ансамблі танцю УРСР. Засн. школи укр. нар.-сценіч. танцю. Виконав. манера В. від­значалася віртуозністю, тонким від­чу­т­тям балет. стилів, артистизмом. Його балет. по­становкам властиві оригінальність пластич. рішень, графічна ясність мізансцен, правдивість образів персонажів і мальовничі монум. та багатоплан. композиції масових танц. сцен. По­єд­нував класич. танець із характер., нар.-сценіч. та побутовим.