Вірші
Визначення і загальна характеристика
ВІРШ (лат. versus — повтор, поворот, повернення до початку) — 1) віршовий рядок, основна одиниця віршового ритму; 2) різновид художньої мови, художньо-мовна система, специфічний тип художнього мовлення, особлива змістова форма поезії. Серед осн. ознак, за якими визначають В.: чітка розчленованість мови на відносно короткі відрізки, співвідносні й співмірні між собою, виділені графічно та інтонаційно. У кінці віршового рядка й перед цезурою виникає сильніший ритміч. акцент. Незмін. постій. акцент в остан. слові рядка називають константним. Специфіка механізму породження віршового ритму, на відміну від прозового, полягає в тому, що в прозі механізм членування мовний, синтаксичний, а в поезії додається ще й власне віршовий, метричний. Отже, для В. характерний подвійний вимір — горизонтальний і вертикальний, подвійна сегментація тексту або подвійне кодування — мовне, синтаксичне, і віршове, метричне (за Ю. Лотманом, С. Шахвердовим). Межі рядка можуть не збігатися з синтакс. членуванням тексту; ритмічна пауза в цьому випадку не збігається з логічною, що веде до перенесення. Функцію ритміч. організації В., крім акцентів і пауз (зокрема, словоподілів, цезури), виконують також анакрузи, клаузули, рими тощо. В ролі одиниць ритміч. співмірності можуть виступати склад, група складів, слово, синтагма, піввірш, В. (осн. одиниця), строфа. Нормою того чи ін. виду В. є метр, що розглядається також як закономірність ритму, достатня для того, щоб викликати: чекання її підтвердження в наступ. віршах (рядках); специф. переживання перебою при її порушенні (за А. Колмогоровим). Ритм у вузькому значенні — різноманітне конкретне втілення зазнач. закономірності. Як особл. система В. формувався разом з розвитком поезії, що відокремилась від мелодії. Давня, довіршова сх.-слов’ян. література не знала в чистому вигляді ні В., ні прози, культивувала ембріонально змішані їх форми. Проте вже у 16–17 ст. внаслідок розвитку можливостей худож. ритму й рими з’явилося поняття «В.». У сучас. літературі проводиться чіткий поділ між В. і прозою, але проза (художня і розмовна) впливає на розвиток В., що зумовлює утворення таких специф. форм, як вільний вірш (верлібр), віршовий твір малої форми.