Віслоцький Владислав-Тадеуш
ВІСЛО́ЦЬКИЙ Владислав-Тадеуш (псевд. і крипт.: Dobrowolski W. T., Władysław Sławiañski, Wł. Janowski, Maszt; 27. 07. 1887, с. Лука побл. м. Самбір, нині Львів. обл. — 11. 07. 1941, Львів, ?) — бібліограф, бібліофіл, славіст. Навч. у Львів. університеті (1907–11). Працював у Львів. Оссолінеумі (від 1907): від 1910 — асист., 1920–39 — кустош. Сприяв відновленню вид. «Prýewodnikа bibliografiсznego» (гол. ред. — 1925– 28). Редагував і видавав журнал антифашист. спрямування «Ruch Słowiañski» (1929–39). Опубл. дослідж. про Слов’ян. конгрес 1848 у Празі, бібліографію праць О. Брюкнера, монографію про Є. Любомирського (1928), ст. про Оссолінеум у ж. «Бібліол. вісті», бібліогр. персоналію Е. Єлінека (1935). Від 1940 — вчений секр. ЛНБ. Автор дослідж. у галузі теорії та історії польс. бібліографії, пропагував ідею видання заг.-слов’ян. бібліографії. Створив низку славіст. бібліогр. картотек, багатих на матеріали у галузях укр. історії, економіки, політики, літ-ри (зберігаються у рукопис. відділі ЛНБ). Заарешт. ґестапо 11 липня 1941 у приміщенні б-ки. Подальша доля невідома.