Віслоцький Владислав-Тадеуш

ВІСЛО́ЦЬКИЙ Владислав-Тадеуш (псевд. і крипт.: Dobrowolski W. T., Władysław Sławiañski, Wł. Janowski, Maszt; 27. 07. 1887, с. Лука побл. м. Самбір, нині Львів. обл. — 11. 07. 1941, Львів, ?) — бібліо­граф, бібліофіл, славіст. Навч. у Львів. університеті (1907–11). Працював у Львів. Ос­солінеумі (від 1907): від 1910 — асист., 1920–39 — кустош. Сприяв від­новлен­ню вид. «Prýewodnikа bibliografiсznego» (гол. ред. — 1925– 28). Редагував і видавав журнал антифашист. спрямува­н­ня «Ruch Słowiañski» (1929–39). Опубл. дослідж. про Словʼян. кон­грес 1848 у Празі, бібліо­графію праць О. Брюкнера, моно­графію про Є. Любомирського (1928), ст. про Ос­солінеум у ж. «Бібліол. вісті», бібліогр. персоналію Е. Єлінека (1935). Від 1940 — вчений секр. ЛНБ. Автор дослідж. у галузі теорії та історії польс. бібліо­графії, пропагував ідею ви­да­н­ня заг.-словʼян. бібліо­графії. Створив низку славіст. бібліогр. картотек, багатих на матеріали у галузях укр. історії, економіки, політики, літ-ри (зберігаються у рукопис. від­ділі ЛНБ). Заарешт. ґестапо 11 липня 1941 у приміщен­ні б-ки. Подальша доля неві­дома.

Завантажити статтю