Корбя Думитру
КО́РБЯ Думитру (Corbea Dumitru; справжнє — Cobzaru; 06. 09. 1910, с. Сирбі Ботошанського пов., Румунія — 26. 03. 2002, Бухарест) — румунський поет, перекладач, публіцист. Працював у періодичних виданнях (1930-і роки), радіокомпанії (1938). Друкувався від 1929. Видав поетичні збірки «Sînge de ţǎran» («Селянська кров», 1936), «Rǎzboi» («Війна», 1937), «Nu sînt sîntǎreţ de stele» («Я не оспівую зорі», 1940), книги віршів і поем «Balade» («Балади»), «Singurǎ cale» («Єдиний шлях»; обидві — 1946), «Balada celor partu mineri» («Балада про чотирьох шахтарів»), «Doftana» («Дофтана»; обидві — 1949), «Anii tineri» («Юні роки», 1951), «Versuri alese» («Вибрані вірші», 1954), «Poezii» («Поезії», 1962; усі — Бухарест). У творчості К. відображено боротьбу румунського народу за справедливість, його пробудження до нового життя. Автор статей про Т. Шевченка, опублікованих у румунській пресі (1950-і роки). Під час Днів культури УРСР у Румунії 1956 виступив із доповіддю на Шевченківському вечорі у Бухаресті. Відвідав 1958 Київ та Дніпропетровськ.