КО́РБЯ Думитру (Corbea Dumitru; справжнє — Cobzaru; 06. 09. 1910, с. Сирбі Ботошанського пов., Румунія — 26. 03. 2002, Бухарест) — румунський поет, пере­кладач, публіцист. Працював у періодичних ви­да­н­нях (1930-і роки), радіокомпанії (1938). Друкувався від 1929. Видав поетичні збірки «Sînge de ţǎran» («Селянська кров», 1936), «Rǎ­­zboi» («Війна», 1937), «Nu sînt sî­­ntǎreţ de stele» («Я не оспівую зорі», 1940), книги віршів і поем «Ba­­lade» («Балади»), «Singurǎ cale» («Єдиний шлях»; обидві — 1946), «Balada celor partu mineri» («Балада про чотирьох шахтарів»), «Doftana» («Дофтана»; обидві — 1949), «Anii tineri» («Юні роки», 1951), «Versuri alese» («Ви­брані вірші», 1954), «Poezii» («Поезії», 1962; усі — Бухарест). У творчості К. від­ображено боротьбу румунського народу за справедливість, його пробудже­н­ня до нового життя. Автор статей про Т. Шевченка, опублікованих у румунській пресі (1950-і роки). Під час Днів культури УРСР у Румунії 1956 ви­ступив із доповід­дю на Шевченківському вечорі у Бухаресті. Від­відав 1958 Київ та Дні­пропетровськ.