Корбя Думитру

КО́РБЯ Думитру (Corbea Dumitru; справж. — Cobzaru; 06. 09. 1910, с. Сирбі Ботошан. пов., Румунія — 26. 03. 2002, Бухарест) — румунський поет, перекладач, публіцист. Працював у період. вид. (1930-і рр.), радіокомпанії (1938). Друкувався від 1929. Ви­­дав поет. зб. «Sînge de ţǎran» («Селянська кров», 1936), «Rǎ­­zboi» («Війна», 1937), «Nu sînt sî­­ntǎreţ de stele» («Я не оспівую зорі», 1940), кн. віршів і поем «Ba­­lade» («Балади»), «Singurǎ cale» («Єдиний шлях»; обидві — 1946), «Balada celor partu mineri» («Балада про чотирьох шахтарів»), «Doftana» («Дофтана»; обидві — 1949), «Anii tineri» («Юні роки», 1951), «Versuri alese» («Вибрані вірші», 1954), «Poezii» («Поезії», 1962; усі — Бухарест). У творчос­­ті К. відображено боротьбу румун. народу за справедливість, його пробудження до нового життя. Автор статей про Т. Шевченка, опубл. у румун. пресі (1950-і рр.). Під час Днів культури УРСР у Румунії 1956 виступив із доповіддю на Шевченків. вечорі у Бухаресті. Відвідав 1958 Київ та Дніпропетровськ.

Рекомендована література

1. D. Micu. Pe marginea noului vo­­lum al poetului D. Corbea // Viaţa romî­­neascǎ. 1952. № 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю