Віцо Федір
ВІ́ЦО Федір (09. 11. 1944, с. Шапинець, округ Свидник, нині Сло-ваччина) — український графік і громадський діяч у Словаччині. Син Ф. Віца. Член СХ Словаччини (1969). Закін. Художню пром. школу у Братиславі (1962). Працював сценографом в Укр. нац. театрі (м. Пряшів, нині Словаччина, 1963–65); кор. часопису «Roháč»; худож. ред. ж. «Дружно вперед» (1967–70). За картину «Розп’яття» на обкладинці цього видання В. було звільнено. Рисунки друкує в укр. та словац. період. виданнях, зокрема «Нове життя» (1974–84; цикл «Ілько Сова з Баюсова» — понад 400 карикатур), «Дружно вперед», «Народны новинкы» (цикл з прорусин. ідей. позицій, 1990–2000), «Aréna», «Mosty». Видано вибрані карикатури «Ілько Сова з Баюсова» (Пряшів, 2001). Політ. карикатури В. опубл. у кн. «Dereš» (Bratislawa, 1969). Учасник мистецьких виставок у Словаччині, Чехії, Латвії, Литві, Болгарії, Угорщині, Греції, Бельгії, Італії, Туреччині, Канаді, Японії. Персон. — у Свиднику (1969, 1984), Пряшеві (1984). Оформив універмаги у містах Сабінів, Воронів та Любеник, інтер’єри готелів та громад. приміщень; а також низку книжок. Актив. діяч громад. організації «Русин. оброда».
Рекомендована література
- Каталог до виставки карикатур Федора Віца. Свидник; Пряшів, 1984;
- V. Hák. Vico na dereši // Svet. 1990. Č. 6.