Владимиров Вадим Володимирович
ВЛАДИ́МИРОВ Вадим Володимирович (24. 07. 1937, м. Самарканд, Узбекистан — 13. 12. 1995, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974). Закін. Львівський університет (1959). У 1960–63 і від 1966 — в Інституті фізики НАНУ (Київ): ст. н. с. (1967– 83), зав. лаб. теорії плазми (1983–87), завідувач відділу (від 1987). Досліджував стійкість плазми газового розряду, лазери на несамостій. розряді, високочастотні явища в плазмі напівпровідників, фізику приелектрод. процесів і рідиннометал. джерел іонів, теорію капілярних хвиль.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Динамика Z-пинча в сплавах висмут–сурьма при комбинированном пробое // ФТП. 1985. № 8 (співавтор); Возбуждение капилярных волн на поверхности жидкого катода, граничащего с ионным ленгмюровским слоем // Проблемы современ. статист. физики. К., 1985 (співавтор); Высокочастотные когерентные автоколебания в полупроводниках при поперечном пробое // ФТП. 1986. № 4 (співавтор); Хаотические автоколебания в вариозных полупроводниковых структурах // Там само. 1992. Т. 26, вып. 9; Влияние неоднородностей предионизации, электрического поля и концентрации газа на динамику дугообразования в самостоятельном разряде XeCl лазера // ЖТФ. 1993. Т. 63, № 5.
Завантажити статтю
Людина 
