Владимиров Леонід Євстахович
ВЛАДИ́МИРОВ Леонід Євстахович (30. 01. 1844, Полтавщина — 1917) — правознавець. Доктор карного права (1873), професор (1874). Закін. Харків. університет, де й працював до 1893: від 1867 — приват.-доцент, від 1871 — штат. доцент кафедри карного права, від 1873 — екстраординар. проф., від 1892 — засл. проф. Від 1894 працював адвокатом у Москві, зокрема був присяж. повіреним Моск. судової палати, водночас продовжував наук. дослідж. у галузі кримінал. судочинства і права. Обстоював ліберал.-демократ. ідеї та принципи судової влади і права; обґрунтував теорію судових доказів; дослідив механізм впливу закону на правосвідомість насел., психол. аспекти кримінал. судочинства. Автор посібників з ведення захисту у кримінал. справах, а також одного з перших підручників із заг. частини кримінал. права.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О значении врачей-экспертов в уголовном судопроизводстве. Х., 1870; Суд присяжных: Условия действия института присяжных и метод разработки доказательств. Х., 1873; Учение об уголовных доказательствах: Общая часть. Кн. 1–2. Х., 1882– 83; Психологическое исследование в уголовном суде. Москва, 1901; Учебник законоведения. С.-Петербург, 1911.
Завантажити статтю
Людина 
