Владиславлєв Гнат Владиславович
ВЛАДИСЛА́ВЛЄВ Гнат Владиславович (Владиславлев Игнатий Владиславович; справж. — Гульбинский; 02(14). 06. 1880, м. Валуйки, нині Бєлгород. обл., РФ — 29. 06. 1962, Москва) — російський бібліограф і літературознавець. Навч. у Київ. політех. інституті (1903– 05). За участь у рев. діяльності зазнав переслідувань. Автор бібліогр. покажчиків «Русские писатели» (Москва, 1924; рос. література 19 — поч. 20 ст.) та «Литература великого десятилетия (1917–1927)» (т. 1, Москва; Ленинград, 1928). 1909 видав у Бердянську короткий довідник «Русские писатели: Попытка библиогр. пособия по рус. лит-ре 19–20 ст.». Уклав рекомендац. покажчики: «Что читать?: Указатель системат. домаш. чтения для учеников» (1911–17); «Библиографические ежегодники» (1911–14, 1921–24), які містять відомості про укр. літературу і культуру, зокрема дані про переклади творів укр. письменників російською мовою та крит. відгуки про укр. літературу в рос. пресі. У списки конфісков. і заборон. видань, що додавалися до «Библиографического ежегодника», включено й укр. твори (Т. Шевченка, І. Франка та ін.). В. написав рецензію на праці «Бібліографія української преси 1816–1916» В. Ігнатієнка (Х.; К., 1930) та «Принципи критико-бібліографічної оцінки» К. Довганя (1934), уклав антологію «Україна сміється» (вміщено 164 вірші І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка та ін. у перекладі В.; у рукописі).
Рекомендована література
- Везирова Л. А. И. В. Владиславлев. Москва, 1978.
Завантажити статтю
