ВЛА́ДИЧ Леонід Володимирович (справж. — Ройзенберґ Іоан-Вольф Пінхасович; 04(17). 11. 1913, Житомир — 05. 07. 1984, Київ) — мистецтво­знавець. Чоловік І. Блюміної. Канд. мистецтво­знавства (1964), доцент (1967). Член СХУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди. Закін. Ін­ститут живопису, скульптури та архітектури у Ленін­граді (нині С.-Петербург, 1958). Працював у Київ. музеї укр. мистецтва (1936–37); відп. секр. ж. «Малярство і скульптура» (1937–39); ст. н. с. Київ. музею Т. Шевченка (1939– 41); н. с. Дирекції худож. ви­ставок України (1946–47); завідувач від­ділу ред. г. «Радянське мистецтво» (1948–49); зав. ред. Держ. видавництва образотвор. мистецтва (1960–68); у Київ. худож. ін­ституті: 1960–82 — старший викладач, від 1967 — доцент. Автор наук. праць з історії укр. образотвор. мистецтва 19– 20 ст., шевченко­знавства, худож.-крит. статей; сценаріїв для теле- і радіопередач, для кінофільмів про митців; нарисів про митців: О. Пащенка (1947), І. Їжакевича (1955), Т. Яблонську (1958), Л. Позена (1962), К. Трохименка (1969), С. Адамовича (1977), В. Касіяна (1978), О. Шовкуненка (1983) та ін., які від­значаються глибоким зна­н­ням матеріалу й досконалою літ. мовою. Порт­рети В. виконали Д. Шавикін, О. Шовкуненко. Серед учнів — В. Старченко, З. Чегусова.