Владич Леонід Володимирович

ВЛА́ДИЧ Леонід Володимирович (справж. — Ройзенберґ Іоан-Вольф Пінхасович; 04(17). 11. 1913, Житомир — 05. 07. 1984, Київ) — мистецтвознавець. Чо-ловік І. Блюміної. Канд. мистецтвознавства (1964), доцент (1967). Член СХУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди. Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1958). Працював у Київ. музеї укр. мистецтва (1936–37); відп. секр. ж. «Малярство і скульптура» (1937–39); ст. н. с. Київ. музею Т. Шевченка (1939– 41); н. с. Дирекції худож. виставок України (1946–47); завідувач відділу ред. г. «Радянське мистецтво» (1948–49); зав. ред. Держ. видавництва образотвор. мистецтва (1960–68); у Київ. худож. інституті: 1960–82 — старший викладач, від 1967 — доцент Автор наук. праць з історії укр. образотвор. мистецтва 19– 20 ст., шевченкознавства, худож.-крит. статей; сценаріїв для теле- і радіопередач, для кінофільмів про митців; нарисів про митців: О. Пащенка (1947), І. Їжакевича (1955), Т. Яблонську (1958), Л. Позена (1962), К. Трохименка (1969), С. Адамовича (1977), В. Касіяна (1978), О. Шовкуненка (1983) та ін., які відзначаються глибоким знанням матеріалу й досконалою літ. мовою. Портрети В. виконали Д. Шавикін, О. Шовкуненко.

Завантажити статтю