Власні назви (оніми)
Визначення і загальна характеристика
ВЛА́СНІ НА́ЗВИ (О́НІМИ) — слова або словосполучення, які позначають індивідуальні об’єкти. На відміну від заг. назв, які у своєму значенні об’єднують ряд однотип. об’єктів, В. н., навпаки, індивідуалізують найменов. об’єкт, вирізняють його з класу однотипних. Так, В. н. Дніпро і Київ виділяють названі геогр. реалії з ряду однорід., позначуваних відповідно заг. назвами річка й місто. В. н. вивчає ономастика, або називництво. Серед В. н. розрізняють: назви геогр. об’єктів (топоніми), назви осіб (антропоніми), назви божеств, міфіч. істот (теоніми, міфоніми), клички тварин (зооніми), назви організацій, виробн. та сусп. об’єднань (ергоніми), назви відрізків часу, подій (хрононіми), назви предметів матер. і духов. культури (хрематоніми). Сукупність усіх В. н. мови становить її ономаст. простір.