Власні назви (оніми)

ВЛА́СНІ НА́ЗВИ (О́НІМИ) — слова або словосполуче­н­ня, які по­значають індивідуальні обʼєкти. На від­міну від заг. назв, які у своєму значен­ні обʼ­єд­нують ряд однотип. обʼєктів, В. н., навпаки, індивідуалізують найменов. обʼєкт, вирізняють його з класу однотипних. Так, В. н. Дні­про і Київ виділяють на­звані геогр. реалії з ряду однорід., по­значуваних від­повід­но заг. на­звами річка й місто. В. н. ви­вчає ономастика, або називництво. Серед В. н. роз­різняють: назви геогр. обʼєктів (топоніми), назви осіб (антропоніми), назви божеств, міфіч. істот (теоніми, міфоніми), клички тварин (зооніми), назви організацій, виробн. та сусп. обʼ­єд­нань (ергоніми), назви від­різків часу, подій (хрононіми), назви предметів матер. і духов. культури (хрематоніми). Сукупність усіх В. н. мови становить її ономаст. про­стір.

Завантажити статтю