ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Влизько Олекса Федорович

ВЛИЗЬКО́ Олекса Федорович (04(17). 02. 1908, ст. Боровйонка Новгород. губ., Росія – 16. 12. 1934, Київ) – поет. Брат О. Влизька. Закін. Київ. ІНО. 1917 родина В. переїхала на батьківщину діда (с. Сигнаївка, нині Шполян. р-ну Черкас. обл.). Був чл. літ. організацій «Молодняк», ВУСПП, співробітничав у ж. укр. футуристів «Нова генерація». Дебютував віршем «Серце на норд» у ж. «Глобус» (1925). Перша поет. зб. «За всіх скажу» (К., 1927; Х.; К., 1930) була відзначена премією Наркомосу УРСР (1927). Типовий неоромантик, В. переймався пафосом творчих експериментів. Тому опинився в гурті панфутуристів, хоч мало цікавився їхніми теоріями. Риторич. дискурс панфутурист. т. зв. «функціонал. поезії» позначився на зб. «Живу, працюю» (Х., 1930), «Моє ударне» (1931). Поет. стилю В. притаманні бадьорі інтонації, оспівування екзотики морської стихії, поривання у небуденність, пригоди і пристрасті сильних людей. Водночас поезія В. відзначається проникл. ліризмом. Творчий потенціал поета розкрився у зб. «Рейс» (К., 1990), «Вибрані вірші» (К., 1930), «П’яний корабель: Морські вірші» (Х.; К., 1933), «Мій друг Дон-Жуан» (К.; Х., 1934). Внаслідок поїздки до Німеччини з’явилася зб. віршів «Hoch, Deutschland» (Х.; К., 1930) і кн. нарисів «Поїзди ідуть на Берлін» (Х.; К., 1930), а під враженням тривалої подорожі Серед. Азією і горами Паміру (1929) В. написав «Книгу балад» (К., 1930), у якій зазвучали сх. мотиви. Низкою нарисів, знайденими в архівах чорновими записами В. заявив про себе як про філософа і релігієзнавця Сходу, працював над п’єсою «Боротьба за бавовну» (робоча назва). У лютому 1934 заарешт., у грудні 1934 за звинуваченням в організації терорист. актів проти рад. влади розстріл. Реабіліт. 1958.

Тв.: Збірка творів. Т. 1. Х.; К., 1932; Серце і вогонь. Краків; Л., 1942; Вибрані поезії. К., 1963; Вогонь любові. К., 1968; Вибране: Поезії. К., 1988.

Літ.: Славутич Я. Розстріляна муза: Мартиролог: Нариси про поетів. К., 1992; Степанов Ф. Олекса Влизько: трагедія віри // СіЧ. 1993. № 2; Ковалів Ю. Олекса Влизько // Історія укр. літ-ри ХХ ст. Кн. 1. К., 1993; Влизько О. Наллятий сонцем (це і є мій брат, невигаданий Олекса Влизько). К., 1994; Александрова Г. Схід у творчій лабораторії Олекси Влизька // Укр. мова і літ-ра. 1997. № 14.

В. Т. Поліщук

Основні твори

Збірка творів. Т. 1. Х.; К., 1932; Серце і вогонь. Краків; Л., 1942; Вибрані поезії. К., 1963; Вогонь любові. К., 1968; Вибране: Поезії. К., 1988.

Рекомендована література

  1. Славутич Я. Розстріляна муза: Мартиролог: Нариси про поетів. К., 1992;
  2. Степанов Ф. Олекса Влизько: трагедія віри // СіЧ. 1993. № 2;
  3. Ковалів Ю. Олекса Влизько // Історія укр. літ-ри ХХ ст. Кн. 1. К., 1993;
  4. Влизько О. Наллятий сонцем (це і є мій брат, невигаданий Олекса Влизько). К., 1994;
  5. Александрова Г. Схід у творчій лабораторії Олекси Влизька // Укр. мова і літ-ра. 1997. № 14.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Влизько Олекса Федорович / В. Т. Поліщук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-35164

Том ЕСУ:

4-й

Дата виходу друком тому:

2005

Дата останньої редакції статті:

2005

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

35164

Кількість переглядів цього року:

59

Схожі статті

Костенко
Людина  |  Том 14 | 2024
І. М. Дзюба
Герасименко
Людина  | Том 5 | 2006
О. Я. Ющенко
Наступ
Періодика  | Том 22 | 2020
В. В. Ґабор

Нагору