Вовковинці

ВОВКОВИ́НЦІ  — селище міського типу Деражнянського району Хмельницької області. Знаходиться у її пд.-сх. частині, за 22 км від райцентру та за 60 км від обл. центру, у найвищій точці Волино-Поділ. височини. Залізнична ст. Комарівці. Має автобусне сполучення з насел. пунктами Деражнян., Летичів. р-нів Хмельн. обл. та Барського р-ну Вінн. обл. Площа 6,6 км². Насел. 2898 осіб (2001, складає 86,5 % до 1989): українців — 96,21 %, поляків — 3,35 %, росіян — 0,26 %. Перша згадка про В. в архів. документах датована 1559. Польс. король Сиґізмунд-Авґуст подарував ділянку землі «Вовкове» Мацьку і Миколі Лазаренкам за відбиття навали татар. Згодом с-ще названо Вовковинці. У 2-й пол. 16 ст. стає власністю польс. поміщиків. У липні 1648 під час переходу через В. військ М. Кривоноса з Меджибожа на Бар до нього приєдналось чимало місц. жителів, які згодом брали участь у Барській облозі 1648 і Пилявецькій битві 1648. У 1813–35 с-ще перебувало в зоні найбільших повстань під проводом У. Кармалюка, який неодноразово бував у В. У листопаді 1826 загін Кармалюка знищив маєтки комаровец. поміщика Станіславського та шляхтича П. Островського. Життя с-ща помітно пожвавилося у 60-х рр. 19 ст., коли розпочалося будівництво залізниці Жмеринка–Волочиськ. 1893 В. отримали статус м-ка. 1923–31, 1935–39 — райцентр. Зазнало голоду 1932– 33 та 1946–47. Під час нім.-фашист. окупації (17 липня 1941 — 23 березня 1944) діяла організація підпільників, що сформувала партизан. загін, який успішно діяв проти окупантів. На роботи до Німеччини під час 2-ї світової війни було вивезено бл. 200 осіб. Від 1956 — смт. Гол. підприємства: ВАТ «Металіст», молоч. цех колектив. підприємства «Деражнянський молоч. завод», хлібоприймал. підприємство. У В. — 1 заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок; міська лікарня; бібліотека для дорослих, Будинок культури, Будинок школяра, кінотеатр; відділ. ощадбанку. Реліг. громади: УПЦ МП, РКЦ. У с-щі встановлено пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули на фронтах 2-ї світової війни, виявлено залишки поселення трипіл. культури (3 тис. рр. до н. е.). Серед видат. уродженців — д-р фіз.-мат. н. В. Ємець, піаніст Є. Громов.

Завантажити статтю