Біологічна номенклатура

Визначення і загальна характеристика

БІО­ЛОГІ́ЧНА НОМЕНКЛАТУ́РА — система наукових найменувань або кодува­н­ня біо­логічних обʼєктів, заснована на їхній подібності чи спорідненості. У вузькому значен­ні Б. н. — універсальна наук. система назв таксонів живих істот, повʼязаних тим або ін. ступенем спорідненості: тварин, грибів, рослин, бактерій, а також вірусів. Завдяки Б. н. даються одно­значні назви обʼєктів, а також ви­значається їхнє місце в системі орган. світу, що допомагає уникнути викори­ста­н­ня громіздких описів. Б. н. сформувалася в 17–18 ст. на основі лат. мови. Сучасна ботан. і зоол. номенклатури беруть початок від праці К. Лін­нея «Systema Naturae» («Система природи», 1735), у якій уперше за­стосов. бінарні (по­двійні) назви для по­значе­н­ня видів. Класифікація й номенклатура — складові систематики, де номенклатура роз­глядається як роз­поділ назв, установлених на основі таксоном. ієрархії (під­порядкованості одних назв іншим). Система тварин, рослин і бактерій побудована на 7-ми гол. таксоном. рівнях, що використовуються для класифікації виду. Також є додатк. рівні, що можуть за­стосовуватися для дрібнішої класифікації певних груп організмів. У зоології прийняті такі назви таксоном. рівнів: царство, під­царство; надтип, тип, під­тип; надклас, клас, під­клас, інфраклас; надряд, ряд, під­ряд, інфраряд; надродина, родина, під­родина; надтриба, триба, під­триба; рід, під­рід; вид, під­вид. У ботаніці й бактеріології: царство, під­царство; від­діл, під­від­діл; клас, під­клас; надпорядок, порядок, під­порядок; родина, під­родина; триба, під­триба; рід, під­рід; секція, під­секція; ряд, під­ряд; вид (під­вид), різновидність (під­різновидність), форма (під­форма). Принципи номенклатури вірусів від­різняються від номенклатури живих організмів і пере­бувають у стадії роз­робле­н­ня, яке проводить Між­нар. комітет із таксономії вірусів. Класифікація вірусів також ієрархічна: ряди, родини (під­родини), роди і види (не мають по­двійних лат. назв).

Найважливішою вимогою Б. н. є її недво­значність та універсальність. Із цією метою встановлені зводи правил — кодекси Б. н. Усталені кілька непорушних правил: для одного й того самого таксона має бути тільки одна назва; всі назви подаються лат. мовою; назви видів мають по­двійні написа­н­ня; вибір правомочної назви ви­значається від­повід­но до правила пріоритету, згідно з яким дійсним (валідним) вважається най­старіша з назв, опубл. за правилами кодексу в наук. літ-рі. Разом із тим, виходячи зі сформов. традицій систематики тварин, рослин і бактерій, у кожній із цих груп є певні особливості номенклатури.

Б. н. роз­робляють між­нар. комітети з номенклатури, затверджують на між­нар. кон­гресах, після чого видається між­нар. кодекс, що має для вчених-систематиків силу законодав. документа. «Між­нар. кодекс ботан. номенклатури» може бути змінений лише за ухвалою пленар. сесії Між­нар. ботан. кон­гресу. «Між­нар. кодекс зоол. номенклатури» може бути змінений Між­нар. зоол. кон­гресом або органом, що його за­ступає. Поточні пита­н­ня Б. н. роз­глядаються по­стійними комітетами, заснованими під егідою Між­нар. асоціації з таксономії рослин. «Між­нар. кодекс номенклатури бактерій» може роз­глядатися лише Між­нар. комітетом із систематичної бактеріології. Поточну роботу з номенклатури бактерій здійснює спеціальна Юрид. комісія, що складається з числа членів Між­нар. комітету. Серед рослин. організмів трапляються такі, що зумовлюють особливі випадки викори­ста­н­ня Б. н., які в цілому під­порядковані «Між­нар. кодексу ботан. номенклатури». Так, викопні рослини за­звичай ви­значаються не за цілим організмом, а за окремими його частинами. Для таких випадків у Кодексі перед­бачене поня­т­тя «формальний рід» як спосіб по­значе­н­ня ізольов. частин організмів, дійсне спорідне­н­ня яких неві­доме. У лишайників назви таксона подаються за гриб. компонентою, що конкурують у синонімії з на­звами вільноживучих грибів, тоді як водоростева компонента лишайника має власне по­значе­н­ня. У культурних рослин таксоном. одиницею є культивар. Назви культиварів під­порядковуються особливому «Між­нар. кодексу номенклатури культур. рослин». Пита­н­ня номенклатури гібридів також порушені у «Між­нар. кодексі ботан. номенклатури», за яким гібриди рослин по­значаються по­двійною на­звою батьків. видів, по­єд­наних знаком множе­н­ня. У цитології та біо­хімії також діє чітка номенклатура назв, роз­роблена для органів, клітин. органоїдів, ферментів тощо.

Літ.: Международный кодекс номенклатуры культурных растений. Ленин­град, 1969; Международный кодекс номенклатуры бактерий. Москва, 1978; Номенклатура ферментов. Москва, 1979; Джеф­фри Ч. Биологическая номенклатура / Пер. с англ. Москва, 1980; Международный кодекс ботанической номенклатуры, принятый Двенадцатым Международным ботаническим кон­грес­сом. Ленин­град, 1980; Международный кодекс зоологической литературы. Изд. 4-е. С.-Петербург, 2000; Virus Taxonomy. Seventh Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses // Virology Division. Int. Union of Microbiol. Soc. San Diego; San Francisco; New York; Boston; London; Sydney; Tokyo, 2001.

С. В. Меж­жерін

Завантажити статтю