Зміст
(від біо... і географія) – наука, що вивчає закономірності поширення й розподілу на Земній кулі живих організмів (рослин, грибів, тварин, мікроорганізмів) та їх історично сформованих...
І. Г. Ємельянов, І. В. Загороднюк
– галузь геохімії, яка вивчає кругообіг хімічних елементів у біосфері Землі з участю живих організмів. Основоположником Б. був В. Вернадський, який організував у Києві 1918 першу в світі...
Д. Є. Макаренко
(від біо..., гео... і ...ценоз) – функціональне поєднання на певній однорідній ділянці земної поверхні живих істот (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів) і середовищ їхнього існування...
М. А. Голубець
– наука про закономірності формування, будову, поширення, розвиток та функціонування біогеоценозів і біогеоценотичного покриву. Б. сформувалася в межах геоботаніки і болотознавства...
М. А. Голубець
– тип гуманітарного знання, який спирається на традицію подання в тексті життєвого шляху людини в конкретний історичний період. Життєписи, що фіксують в істор. і культур. пам’яті народу...
Д. В. Стус
– метод дослідження у психології, соціології та інших суспільних науках, спрямований на вивчення особливостей життєвого шляху особи в певному макро- та мікросоціальному оточенні. Перші...
Є. І. Головаха
(від біо... і ...графія) – життєпис; відтворення на основі фактів і документів життя та діяльності, історії духовного розвитку особи у зв’язку з суспільними умовами її епохи; спосіб...
В. С. Чишко
(від біо... і енергетика) – наука, що вивчає шляхи та способи перетворення енергії в біологічних системах. Існування живих організмів і біосфери в цілому можливе лише за безперервного...
В. М. Войціцький
(від біо... і етика) – розділ етики, що вивчає проблеми моралі насамперед стосовно людини і всього живого, визначає, які дії щодо живого з морального погляду допустимі, а які – ні. Б. належить...
Ю. І. Кундієв
(від біо... і лат. indico – вказую) – біологічні об’єкти, наявність або стан яких може свідчити про певні особливості середовища: підвищену концентрацію іонів важких металів, пестицидів,...
Д. М. Гродзинський
(від біо... і кібернетика) – напрям у біологічних науках, що базується на застосуванні методів кібернетики. Предметом Б. є заг. принципи та механізми здобування і зберігання інформації,...
Б. Л. Палець
(від біо… і кліматологія) – розділ біометеорології, що вивчає вплив кліматичних чинників на живі організми. Окрім важл. спеціалізов. розділів Б. – агрокліматології і медичної...
Н. М. Михайленко
(ІБКХ)
– науково-дослідна установа. Створ. 1991 у Києві на базі Відділ. природ. дисперсних систем Фіз.-хім. інституту АН УРСР (нині Фізико-хімічний інститут ім. О. Богатського НАНУ). Осн. напрями...
В. А. Прокопенко
(від біо... і комунікація) – спілкування тварин, взаємини між особинами одного або різних видів за допомогою передавання сигналів (специфічних – хімічних, механічних, оптичних, акустичних,...
Л. І. Францевич
(від біо… і конверсія) – процес перетворення речовин і енергії під впливом живих організмів або ж у їхніх клітинах. Б. притаманна будь-якій біологічній системі, оскільки перетворення...
Д. М. Гродзинський
– підприємство з виробництва імунобіологічних і лікарських препаратів. Розташ. у Харкові. Засн. 1989 як вироб. частина НДІ мікробіології вакцин й сироваток ім. І. Мечникова. Від 1992 – ЗАТ із...
Ю. М. Краснопольський
(від біо... і грец. λίυος – камінь) – органогенні гірські породи, складені переважно з решток організмів або продуктів їхньої життєдіяльності. Розрізняють Б. зоогенні (з решток тварин):...
Д. Є. Макаренко
(ВУАБР) – громадська асоціація фітобіологів, діяльність якої спрямована на виконання наукових досліджень з екологічного моніторингу водних систем природних фіто- та агроценозів,...
А. В. Панталієнко
– науково-дослідна установа, що проводить дослідження у галузі клітинної та молекулярної біології, біохімії, генетики та біотехнології. Засн. 2000 у Львові на базі Відділ. регулятор. систем...
М. В. Гончар
– галузева установа, що діє при Дніпропетровському університеті. Засн. 1934 як НДІ гідробіології на базі гідробіол. станції (створ. 1927 для вивчення гідробіол., гідрохім. і гідролог. режимів...
О. В. Міхеєв
(ІБПМ) – науково-дослідна установа, що досліджує екологічні аспекти життєдіяльності морів та океанів. Засн. 1963 на базі Севастоп. біол. станції з приєднанням на правах відділень Одес. та...
А. Г. Сивцова
– науково-дослідна установа. Засн. 1960 у Львові як Укр. НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин Міністерства с. господарства УРСР на базі відділу біохімії с.-г. тварин НДІ землеробства і...
Р. Я. Іскра
– різновид зброї масового ураження, дія якої ґрунтується на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів, спроможних розмножуватися в рослинах, в організмах людей, тварин і...
О. Маначинський,
І. Ю. Худецький,
В. В. Нарожнов
– система заходів, спрямованих на поліпшення якостей водного середовища за допомогою водних організмів (гідробіонтів). Принцип Б. м. в. базується на властивості окремих видів водних...
Ю. П. Зайцев
– система наукових найменувань або кодування біологічних об’єктів, заснована на їхній подібності чи спорідненості. У вузькому значенні Б. н. – універсальна наук. система назв таксонів...
С. В. Межжерін
– різновид професійної освіти, що забезпечує підготовку фахівців з різних галузей біології. Б. о. формує світосприйняття, розуміння закономірностей і принципів існування біол. систем....
В. М. Бровдій
– маса органічної речовини, яку за одиницю часу утворюють авто- й гетеротрофні організми, популяції організмів даного виду, родини або класу, природні екосистеми й агроценози та біосфера...
Б. І. Гуляєв, Ю. П. Зайцев
– живий об’єкт чи система об’єктів різноманітної складності (клітина, тканина, орган, система органів, організм, біоценоз, екосистема, біосфера), що мають у своєму складі максимальне з...
О. М. Міхеєв
– складний процес звільнення води від авто- й алохтонного забруднення, в основному – від органічних сполук і деяких неорганічних речовин (сполук азоту, фосфору, сірки, іонів ряду металів)...
П. І. Гвоздяк
– різноманіття органічного світу нашої планети, що є результатом тривалого еволюційного процесу. Визначення поняття «Б. р.» принципово важливе як для розвитку екол. теорії, так і для...
Ю. Р. Шеляг-Сосонко, І. Г. Ємельянов
