Коренець Ольга Юліанівна

Визначення і загальна характеристика

КОРЕНЕ́ЦЬ Ольга Юліанівна (26. 04. 1880, м. Перемишль, за ін. даними — м. Риманів, нині Підкарп. воєводства, Польща — 22. 06. 1977, м. Нью-Йорк, США) — громадська діячка, письменниця, журналістка. Дружина Дениса, ма­­ти Ганни Коренців. Закін. учител. семінарію у Перемишлі. Член т-в «Руські жінки» (1902), «Жіноча громада» (1913–17). Від 1913 — у Львові. Разом із К. Малицькою редагувала одноднівку жін. товариства до 100-річчя від дня народж. Т. Шевченка під назвою «Не вмре, не загине». Літ. діяльність розпочала у «Літературно-науковому вістнику» на сторінці «Спроби молодого пе­ра» (1904). Відтоді писала оповідання про дітей, статті на виховні теми, літературознавчі роз­­відки, які уміщувала у «Вістнику», г. «Діло», пед. період. виданнях. Член редколегії 1-го період. видання «Союзу українок» — «Жіночий вістник» (1922). Активно публікувалася у галиц. жін. періодиці, зокрема у часописі «Наша мета» (1919–20), двотижневику «Жінка». Одна з організаторів 1-го жін. з’їзду (1927). Наприкінці вій­ни емігру­­вала. В «Українському видавництві» (Львів–Краків, 1943) ви­­йшов її психол. нарис «Малий монгол» (перевиданий 1956 у Нью-Йорку під назвою «Зшиток малого монгола»). В укр. період. виданнях Америки опубл. її спо­­гади про І. Франка, К. Малицьку, О. Кульчицьку, О. Бачинську та ін.

Завантажити статтю