БІСС Єва Федорівна (18. 06. 1920, с. Орябина, округ Стара Любовня, Східна Словач­чина — 28. 07. 2005, Прага, Чехія) — українська художниця, письмен­ниця у Словач­чині. Дружина О. Зілинського. Чехословацька премія миру (1956) за серію антивоєн­них картин. Закінчила учительську семінарію у Пряшеві (1938), студію пластичного мистецтва ВШ образотворчого мистецтва у Празі (1953). Головний редактор газети «Пряшівщина» (1945–48). Драматург, художник, режисер українського радіомовле­н­ня у Пряшеві. 1968–70 учителювала в народній школі мистецтв у Свиднику. Після придуше­н­ня радянськими військами «празької весни» за­знала пере­слідувань за «український націоналізм», її твори були заборонені. За її пʼєсами режисер Й. Фельбаба здійснив ви­стави у Пряшівському українському Народному театрі. Авторка творів про участь українців-русинів Східної Словач­чини у складних процесах воєн­ного та післявоєн­ного лихолі­т­тя та життя інтелігенції краю. До паралічу рук захоплювалася камерним живописом, графікою, монументальною творчістю, сценічним мистецтвом, книжковою ілюстрацією, ескізами театральних костюмів. Малювала плакати, краєвиди, порт­рети, історичні порт­рети. Персональні ви­ставки у Пряшеві (1940, 1958, 1961), Свиднику (1993). Авторка пʼєс: «На­стала весна» (1951), «Барліг» (1954), «Білий вовк» (1962), «Естер» (1965), збірок оповідань — «Сто сім модних зачісок» (1967), «Апартамент з вікном на головну вулицю» (1969), «Шинок під лелечиним гніздом» (1993; усі — Пряшів).