Бісс Єва Федорівна

БІСС Єва Федорівна (18. 06. 1920, с. Орябина, округ Стара Любовня, Східна Словаччина — 28. 07. 2005, Прага, Чехія) — українська художниця, письменниця у Словаччині. Дружина О. Зілинського. Чехословацька премія миру (1956) за серію антивоєнних картин. Закінчила учительську семінарію у Пряшеві (1938), студію пластичного мистецтва ВШ образотворчого мистецтва у Празі (1953). Головний редактор газети «Пряшівщина» (1945–48). Драматург, художник, режисер українського радіомовлення у Пряшеві. 1968–70 учителювала в народній школі мистецтв у Свиднику. Після придушення радянськими військами «празької весни» зазнала переслідувань за «український націоналізм», її твори були заборонені. За її п’єсами режисер Й. Фельбаба здійснив вистави у Пряшівському українському Народному театрі. Авторка творів про участь українців-русинів Східної Словаччини у складних процесах воєнного та післявоєнного лихоліття та життя інтелігенції краю. До паралічу рук захоплювалася камерним живописом, графікою, монументальною творчістю, сценічним мистецтвом, книжковою ілюстрацією, ескізами театральних костюмів. Малювала плакати, краєвиди, портрети, історичні портрети. Персональні виставки у Пряшеві (1940, 1958, 1961), Свиднику (1993). Авторка п’єс: «Настала весна» (1951), «Барліг» (1954), «Білий вовк» (1962), «Естер» (1965), збірок оповідань — «Сто сім модних зачісок» (1967), «Апартамент з вікном на головну вулицю» (1969), «Шинок під лелечиним гніздом» (1993; усі — Пряшів).

Завантажити статтю