Бішофіт

БІШОФІ́Т  — мінерал класу галогенідів. Назва походить від імені нім. вченого Ґ. Бішофа. MgCl₂ • 6H₂O. Інколи вміщує домішок Br (до 1 %) — у сполуці MgBr₂. Сингонія моноклінна. Кристалічна структура субмолекулярна: в її основі — індивідуалізовані молекулоподібні групи Mg(H₂O)Cl₂. Форма кристалів короткопризматична і голчаста. Агрегати: землисті, листуваті, волокнисті. Характерні вторинні двійники ковзання. Безбарвний або білого кольору. Інколи має червоний колір за рахунок забарвлення розпорошеним (тонкодисперсним) гематитом. Блиск скляний або матовий. Крихкий. Твердість 1–2. Щільність бл. 1,6. Питома вага 1,59. Надзвичайно гігроскопічний і розпливається на повітрі. Утворюється як кінц. продукт при всиханні ропи. Стійкий тільки в посушливий період року чи в засушливих умовах. Добре розчинний у воді та спирті. Смак гіркий, різкий. Походження осадове та хемогенне, виявлений також у вулканіч. екзгаляціях вулкана Везувій. За сучас. умов Б. формується в ропі солоного оз. Сакське в Криму. Родовища Б. поширені в соляних діапірах Дніпров.-Донец. западини, що на лівобережжі Дніпра, достатньо вивчені й підготовлені до видобутку з надр свердловин. способом. Використовується як сировина на металічний магній та його сполуки, для виготовлення магнезіал. цементу, для просочування деревини. В умовах сучас. технологій Б. набуває дедалі ширшого використання в медицині, особливо в лікув. (бальнеолог.) напрямах.

Завантажити статтю