БЛА́НТЕР Матвій Ісакович (Блантер Матвей Исаакович; 28. 01(10. 02). 1903, м. Почеп, за ін. даними — м. Мглин Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 24. 09. 1990, Москва) — російський композитор. Сталінcька премія (1946). Народний артист СРСР (1975). Герой Соц. Праці (1983). Навч. у Муз.-драм. училищі Моск. філармон. товариства (кл. скрипки А. Могилевського, теорії музики — М. Потоловського та М. Кочетова). Ви­вчав композицію у Г. Конюса (1920–21). Був композитором в естрадно-артист. студії «Майстерня Н. Фореґ­ґера» («Мастфор», Москва, 1921); зав. муз. частини Театру сатири (Ленін­град, 1926–27), Магнітогор. драм. театру (1930 — 31), Театру мініатюр (Горький, 1932–33), пере­сув. театру «Крокодил». Один із засн. рад. масової пісні. Деякі його пісні стали класич. зразками по­єд­на­н­ня рос. та укр. мелосу (напр., «Сонце сховалося за горою», 1948, на слова А. Коваленкова). Їх виконували М. Рейзен, Н. Обухова, О. Пирогов, О. Образцова та ін. видатні спів­аки. Автор кількох оперет, зокрема ві­домої числен. по­становками «На березі Амуру» (1939), музики до спектаклів, кінофільмів і телеви­став, пісень для дітей на слова С. Маршака, С. Михалкова, В. Лебедєва-Кумача. У спів­праці з М. Ісаковським створив більш як 30 пісень, зокрема «Катюша» (1938), «До побаче­н­ня, міста і хати» (1941), «У лісі прифронтовому» (1944), «Летять пере­літні птахи» (1948) та ін.