Блейман Михайло Юрійович
БЛЕ́ЙМАН Михайло Юрійович (Блейман Михаил Юрьевич; 19. 05. 1904, м. Ростов-на-Дону, нині РФ — 03. 12. 1973, Москва) — російський сценарист, кінокритик. Премія ім. А. Луначарського (1945). Навч. на істор.-філол. факультеті Донського університету (1920–23, Ростов-на-Дону) і у Вищому літ.-худож. інституті (1923–24, Москва). Перший сценарій «Наказ №…» реалізовано 1926 на молодіж. кінофабриці «Ювкінокомсомол» (Ростов-на-Дону). Автор сценаріїв до фільмів: «Історія одного авансу» (1924), «Гафір та Маріам» (1926), «Заколот» (1928), «Ася», «Шлях до миру» (обидва — 1929, співавт.), «Дві сили», «Вершники вітру» (обидва — 1930), «Щасливий Кент», «Кінець Нахалівки» (співавт., обидва — 1931), «Утікач» (1932, співавт.), «Моя Батьківщина» (1933, співавт.), «Юність командирів», «Великий громадянин» (обидва — 1939, співавт.), «Вона захищає Батьківщину» (співавтор), «Непереможні» (обидва — 1943), «Небо Москви» (1944, співавт.), «Це було в Донбасі» (1945, співавт.), «Шторм» (1957, співавт.), «Його час надійде» (1958, співавт.) та ін.; фільмів укр. кіностудій: «Подвиг розвідника» (1947, спільно з К. Ісаєвим та М. Маклярським; Сталін. премія 1948), «Тривожна молодість» (1955, у співавт. з В. Бєляєвим). У роки боротьби з «космополітизмом» піддавався критиці й осуду. Автор статей, брошур, книг, присвяч. рад. та зарубіж. кіномистецтву, зокрема проблемам кінодраматургії. Високо цінував творчість О. Довженка (рецензії «Звенигора», 1928; «“Арсенал” Александра Довженко», 1929; «Эпос о Щорсе», 1939). Його стаття «Архаисты или новаторы?» («Искусство кино», 1970, № 7) вивела на «всесоюзний рівень» кампанію проти укр. «поетичного кіно».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Владимир Фогель. Москва; Ленинград, 1928; Москва, 1929; Правда революции — правда искусства. Москва, 1961; О кино — свидетельские показания. Москва, 1973.
Рекомендована література
- Сценаристы советского художественного кино. Москва, 1972;
- Дзюба І. Відкриття чи закриття «школи»? // КіЖ. 1989, 26 берез.;
- 3 квіт.
Завантажити статтю
