БЛИ́СКАВКА — електричний іскровий роз­ряд в атмо­сфері, що виникає між хмарами або між хмарами та земною поверх­нею й су­проводжується яскравим спалахом світла й громом. Роз­різняють лінійні, плоскі, стрічко- і чоткоподібні та кульові Б. Найчастіше Б. утворюються в купчасто-дощових хмарах, які за це ді­стали назву грозових, під час смерчів, пилових і снігових бур, виверже­н­ня вулканів. На від­міну від між­електродних іскрових роз­рядів у хмарах Б. виникають за значно менших електричних полів. Комплексні польові (радіолокаційні, літакові, за допомогою наземних пере­сувних платформ) спо­стереже­н­ня за грозами та лабораторні екс­перименти з моделюва­н­ня мікрофізичних процесів, що від­буваються у хмарах, дали змогу об­ґрунтувати пріоритетну роль твердої фази (градин) в утворен­ні й роз­витку Б. Багаторазове тане­н­ня й нарощува­н­ня маси градин, зрив водяної плівки з їхньої поверх­ні й інтенсивна електризація часток, що утворюються при цьому, гравітаційний роз­поділ гід­ро­метеорів по вертикалі зумовлюють формува­н­ня значних обʼємних електричних зарядів протилежного знаку, що є початком роз­витку Б. в грозових хмарах. Для виникне­н­ня Б. необхідно, щоб у певному обʼємі хмари, не меншому за критичний, утворилося поле напруженістю, необхідною для початку електричного роз­ряду. Роз­ряд лінійної Б. складається з декількох стадій-імпульсів, довжина та інтенсивність яких збільшуються.

Найчастіше спо­стерігається лінійна роз­галужена Б. довжиною від 2–3 до 20 км, діаметром 10– 30 см. Кульова Б. — особливий вид Б., що світиться яскравим світлом різних від­тінків, має ви­гляд сфероїда з великим запасом питомої енергії й утворюється після роз­ряду лінійної Б. Триває вона від кількох секунд до кількох хвилин. Роз­міри її 10–20 см, в окремих випадках — до 1 м. При зі­ткнен­ні з поверх­нею землі або із заземленими предметами зникає, нерідко з вибухом і руйнува­н­ням. Не­зважаючи на числен­ні гіпотези, природа кульової Б. остаточно не зʼясована.

Б. спричинює числен­ні ураже­н­ня обʼєктів і загибель людей, що є наслідком її термічних та електродинамічних впливів і світлового ви­промінюва­н­ня. Ймовірність ураже­н­ня Б. зро­стає зі збільше­н­ням висоти наземного обʼєкта і зро­ста­н­ням електро­провід­ності ґрунту. На цьому базуються основні правила без­пеки і поведінки при грозах: в лісі не вибирати для укри­т­тя високі дерева і не притулятися до них (при ударі Б. роз­ряд може вразити людей током, крім того небезпечна також напруга, яка виникає по­близу дерева при роз­тікан­ні з нього току на землю, особливо крокова напруга), а також добре зволожені ділянки; на від­критій місцевості — не ховатися біля скирд, окремих дерев чи чагарників; не купатися, краще бути взутим і не пере­міщуватися під час проходже­н­ня грозової хмари; обовʼязково припинити сільськогосподарські роботи у від­критому полі і ві­ді­йти на без­печну від­стань від сільськогосподарських агрегатів (тракторів, комбайнів, автомашин тощо); в містах пере­чекати грозу в будівлях із надійними блискавковід­водами (громовід­водами).