Блонський Павло Петрович

БЛО́НСЬКИЙ Павло Петрович (14(26). 05. 1884, Київ — 15. 02. 1941, Моск­ва) — психолог, педагог. Доктор педагогічних наук (1935), професор (1918). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1907). Від 1908 викладав педагогіку в серед. навч. закладах Москви. Від 1913 — приват-доцент Моск. університету. Одночасно викладав в Університеті Шанявського, на Тихомирів. вищих жін. та на літніх учител. курсах. Від 1917 — викладач Моск. університету, працював у НДІ пе­дагогіки та психології. 1919 був одним із засн. і кер. Академії соц. виховання (від 1924 — Ака­демія комуніст. виховання). 1921 відсторонений від керівництва й роботи в Академії. Від поч. 30-х рр. — зав. лаб. пам’яті, потім лаб. мислення і мовлення в НДІ психології (нині Інститут психології Рос. академії освіти). Дослідж. Б. серед. 20-х рр. ґрунтувалися на ідеї розвитку (психіка — ре­зультат еволюції) та цілісному підході до вивчення дитини (ви­вчення псих. і фіз. властивостей у взаємодії). У кн. «Психологиче­ские очерки» (1927) висунув оригін. уявлення про походження й розвиток псих, життя, трактуючи його як низку різних рівнів псих. діяльності: від сну (примі­тив. псих. стану) до найвищих інтелект. функцій. Експеримен­тально вивчав особливості функ­ціонування мислення в процесі вікового розвитку. Запропонував оригін. теорію пам’яті. У своїх дослідж. звертався до укр. істо­рії та культури. У перекл. укр. мо­вою вийшла його праця «Педо­логія в масовій школі першого ступеня» (X., 1931).

Рекомендована література

1. Данильченко М. Г. Видатний ра­дянський психолог і педагог П. П. Блонський. X., 1971.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю