Блотницький Тадеуш
БЛОТНИ́ЦЬКИЙ Тадеуш (Błotnicki Tadeusz; 08. 10. 1858, Львів — 28. 03. 1928, Краків) — польський скульптор. Навч. у Краків. школі красних мистецтв (1874–76; викл. Г. Косовський та М. Гуйський), у Віден. AM (1877–79; викл. К. Цумбуш). Продовжував освіту стипендіатом у Парижі та Мюнхені. 1880, 1883–85 та 1907–10 жив у Львові. Викладав орнаментику та скульптуру у Львів. політех. школі (1907–10), школах Кракова. Написав 2 праці з історії костюмів, створив кілька пам’ятників, скульптури для собору св. Юра і костелу св. Єльжбети у Львові. 1881 у Флоренції почав роботу над пам’ятником А. Міцкевичу, проте австр. влада заборонила встановлювати його у Кракові. Б. сприйняв це як спробу сіяти ворожнечу між укр. і польс. народами, про що писав у брошурах, зокрема «Pomnik Adama Mickiewicza w Krakowie, kilka uwag» (Kraków, 1895). Скульптуру було виконано з мармуру й відкрито 20 листопада 1898 у Станіславі (нині Івано- Франківськ). У 30-х рр. 20 ст. фігуру А. Міцкевича відлито з бронзи (пам’ятник стоїть і нині на майдані А. Міцкевича). Застосовував пластичні форми необароко й модерну, виконав кілька монум.-декор. скульптур: горельєф «Піклування» на житл. будинку італ. страх. компанії та союзу землевласників на вул. Широка у Львові (нині М. Коперника, № 3; 1908–09, співавт.). рельєфи «Залізничник, автомобіліст і авіатор», «Робітник і муза», «Давні філософи», «Прикутий Прометей», «Танець» на прибутк. будинку на вул. Й. Коциловського, № 15 (1911), пластичне оздоблення кам’яниці Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, № 12 і Т. Косцюшка (1911–13), мемор. дошку польс. поетові С. Ґощинському (1913) на житл. будинку, що на розі вулиць А. Фредро, № 2 і С. Баторія (нині Князя Романа; 1912, співавт.) у Львові. Автор низки монументів, серед яких — фонтан зі скульптурою Світезянки у сквері на шляху від пл. Галицька до вул. С. Баторія (1880), пам’ятники Т. Косцюшкові в Самборі (1906) та послу Галичини у Віден. парламенті Ф. Смольці на майдані Генерала Григоренка у Львові (1913, обидва не збереглися). Різні за змістом твори Б. є типовими зразками австр. академізму 2-ї пол. 19 ст.