Блюсюк Володимир Іванович
БЛЮСЮ́К Володимир Іванович (25. 02. 1937, с. Святець, нині с. Мануїльське Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. — 10. 03. 2023, Львів) — архітектор. Закін. Львів. політех. інститут (нині Нац. університет «Львівська політехніка», 1961), де й працював від 1962 викл. каф. архіт. проектування. Творам Б. поряд із сучасним властиве використання мотивів укр. нар. архітектури (зокрема карпат. будівництва). Споруди: комплекси гуртожитків у Львові на вул. Остроградських (1968), спорт.-відпочинкові бази для співробітників і студентів Львів. політех. інституту в смт Славське Львів. обл. (1980) і м. Шацьк Волин. обл. (1983), профілакторій «Електрон» у с. Шегині Мостис. р-ну Львів. обл.; міський молодіж. центр «Романтик» (1979), спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, співавт.), житл. будинки по вул. Житомирська (1976) і Ніжинська (1985) — усі у Львові; храмовий комплекс церкви св. Покрови у смт Теофіполь Хмельн. обл. (1998–99). У співавт. створив пам’ятники: І. Підкові у Львові (1982), Черкасах і Каневі Черкас. обл. (обидва — 2001); князеві Васильку Теребовлянському в м. Теребовля Терноп. обл. (1997); Т. Шевченкові в с. Любинці Стрий. р-ну Львів. обл. (1982), у м. Жидачів Львів. обл. (1988), Олексі Довбушу в с. Велеснів Монастир. р-ну Терноп. обл. (1977), Р. Шухевичу в с. Краковець Яворів. р-ну Львів. обл. (1997), проекти пам’ятників Байді Вишневецькому в смт Вишневець Терноп. обл. (1992) та митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).