Бобикевич Остап Олексійович
БОБИКЕ́ВИЧ Остап Олексійович (псевд. — Тирса Орест; 04. 09. 1889, с. Слобода, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 19. 07. 1970, Мюнхен) — піаніст, композитор, музичний критик, громадський діяч. Син О.-Ф. Бобикевича, небіж О. Нижанківського. Закін. Стрий. гімназію (1908), студії у Відні (1912). За фахом інженер. Гри на фортепіано навч. у проф. Левінського (Стрий) та у Відні (1908–12). У 20-х рр. працював у Львові як держ. урядовець при Дирекції лісів. Одночасно акомпанував на концертах Стрий. (диригент О. Нижанківський) і Львів. (диригент М. Волошин) «Боянів», на укр. концертах у Відні та Львові. Акомпанував також Р. Любинецькому; зі скрипалем Є. Перфецьким та співаком М. Маслюком гастролювали містами Галичини. Перші муз. твори почав писати 1920 (супровід до твору Т. Шевченка «Гамалія», 1922 — романс «Червоні маки» на слова В. Щурата). Польс. влада перевела Б. до центр. Польщі, працював інж. лісництва. Брав уроки композиції у проф. Варшав. консерваторії Б. Рутковського. У 30–40-х рр. виступав у Львові та Перемишлі з автор. концертами (з участю групи «Богема») і як піаніст-виконавець. 1942 у Львові відбувся автор. вечір пісень Б. Від 1944 — на еміграції у Мюнхені, де працював доцент, деканом, проф. Укр. тех.-госп. інституту. 1964 — автор. концерт у Мюнхені. Альбом сольних пісень «Pieśni moje...» (Warszawa, 1937, zes. 1–2) опубл. під псевд., містить муз. твори на слова польс. поетів П. Тетмаєра, А. Васьковського, Л. Стаффа та власні. Видав 1-у зб. «Пісні сольові з акомпаньяментом фортеп’яну» (Мюнхен, 1954), де вмістив 15 солоспівів та хорів з фортепіано. Співавтор музики та обробки зб. «Співаник УПА» (Реґенcбурґ, 1950). Твори Б. виконувалися у Німеччині, США та Канаді; серед виконавців — Г. Коваль, К. Чічка-Андрієнко, Р. Любинецький, Й. Гошуляк, М. Сабат-Свірська. Рукописи Б. зберігаються в Укр.-канад. архіві та музеї в Едмонтоні, фонограми пісень — у фондах Муз.-мемор. музею С. Крушельницької (Львів).
Додаткові відомості
- Основні твори
- солоспіви з фортепіано — «Любіть Україну», «На могилі Шевченка» (слова В. Сосюри), «Чого мені тяжко», «Думи мої» (слова Т. Шевченка), «Айстри» (слова Н. Кибальчич), «О воленько», «Ллється море», «Коли б я мала», «Цвітуть квітки» (слова Б. Лепкого), «Я не буду самотнім блукати», «Лебеді плавають», «У вигнанні дні течуть», «Нехай сніги лежать» (слова Олександра Олеся), «Ох, розкрилися троянди червоні», «Як я умру», «Останні квіти» (слова Лесі Українки), «Ще ласкавіше у полях вечірнє сонце грає» та «Не йди доріжкою» (слова М. Філянського), «Так часто сниться» (слова І. Наріжної); твори для фортепіано — «Українська рапсодія», «Балада», «Жалібний марш», прелюдії та ін.
- Основні праці
- Мої спомини. Стрийщина: Істор.-мемуар. зб. Т. 2. Нью-Йорк, 1990.
Рекомендована література
- Автобіографія О. Бобикевича (1965) // Бандура. 1992. № 39–40;
- Гошуляк Й. Листи О. Бобикевича до Й. Гошуляка 1964 р. // Й свого не цурайтесь: Спогади, листування, матеріали. Л., 1995;
- Медведик П. Остап Бобикевич // Зап. НТШ. 1996. Т. 232;
- Шарко Б. Композитор О. Бобикевич // Новий шлях. 1996, 6–13 січ.;
- Ващишин М. Остап Бобикевич: Публіцист. нарис. Л., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
