БОБРО́ВИЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Чернігівської області. Утвор. 1923. Площа 1,42 тис. км2. Насел. 41 184 особи (2001, складає 81,0 % до 1989), більшість українців. У складі р-ну — м. Бобровиця (райцентр), 53 сільс. насел. пункти. По тер. р-ну протікають річки Трубіж, Остер, Недра та Супій. Пл. лісів 21 тис. га (осн. види: дуб, липа, ясен, клен). У Б. р. 20 заказників, памʼятка природи і 2 заповід­ні ур­очища місц. значе­н­ня. Корисні копалини: глина, пісок. Ґрунти — чорноземи глибокі малогумусні, лучно-чорноземні, дернові й лучні, сірі та ясно-сірі лісові, дерново-підзолисті, болотні та ін. Тер. сучас. р-ну була заселена ще в стародавні часи, про що свідчать археол. знахідки: залишки городищ та поселень періоду Київ. Русі. Села Браниця та Свидовець згадуються в документах 1155, Ярославка та Стара Басань — 12 ст., Вороньки — 13 ст. У вересні 1941 тер. р-ну була окуп. нім.-фашист. військами. 28 грудня 1942 гітлерівці дотла спалили 9 сіл р-ну, зокрема с. Піски, де закатували 861 жит. села. Така була роз­плата за вбивство партизанами двох нім. солдатів. Тер. р-ну була звільнена від окупантів у вересні 1943. У 1959 ліквідовано Новобасан. р-н і його тер. пере­дано до Б. р. Нині в р-ні функціонують пром. під­приємства у м. Бобровиця, а також Новобиків. цукр. завод; 32 с.-г. під­приємства: 15 ко­оперативів, 14 ТОВів, 3 приватні під­приємства. Спеціалізація с. господарства р-ну — вирощува­н­ня зерн. культур, цукр. буряків, тварин­ництво мʼясо-молоч. напряму. Пл. с.-г. угідь 109,2 тис. га. У р-ні — 31 заг.-осв. шк., с.-г. технікум (м. Бобровиця). Мед. заклади: 6 лікарень, поліклініка, 29 фельдшер.-акушер. пунктів. Діють 20 Будинків культури, 10 клубів, 29 б-к, муз. школа, 12 спорт. клубів, 2 ДЮСШ, 3 музеї. Є від­діл. 3-х банків. Реліг. громади: 16 УПЦ МП, 8 УПЦ КП, 2 євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: Успенська церква (1804), мурована Петропавлівська церква (1838), будинок з мезоніном на х. Тимки (19 ст.). Памʼятки археології: городище у м. Бобровиця (11–13 ст.), ран­ньословʼян. поселе­н­ня у с. Ве­прик (2–6 ст.), кургани в с. Горбачі (2–1 тис. до н. е.), кургани (2 тис. до н. е.) та поселе­н­ня черняхів. культури (2–5 ст.) в с. Нова Басань, кургани епохи бронзи (2 тис. до н. е.) та городище часів Київ. Русі (11–13 ст.) у с. Новий Биків, курган «Козак» у с. Озеряни (2–1 тис. до н. е.), городище часів Київ. Русі у с. Петрівка, курган у с. Рудьківка (2–1 тис. до н. е.), поселе­н­ня черняхів. культури та кургани (2–1 тис. до н. е.) у с. Щаснівка, поселе­н­ня «Княже дворище» (12–13 ст.) та кургани (2–1 тис. до н. е.) у с. Ярославка. 1846 с. Марківці від­відав Т. Шевченко. На тер. р-ну встановлено памʼятники Т. Шевченку, мемор. комплекс декабристам, 27 обелісків Слави. Уродженці р-ну: поет П. Тичина (с. Піски, встановлено памʼятник), винахідник автоматичної гвинтівки Я. Рощепій (с. Осовець), Герої Рад. Союзу — П. Зубко (с. Марківці), О. Кривець (с. Піски) та Д. Шевенок (с. Ярославка).