Бобровицький район

БОБРО́ВИЦЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південній частині Чернігівської області. Утвор. 1923. Площа 1,42 тис. км². Насел. 41 184 особи (2001, складає 81,0 % до 1989), більшість українців. У складі р-ну — м. Бобровиця (райцентр), 53 сільс. насел. пункти. По тер. р-ну протікають річки Трубіж, Остер, Недра та Супій. Пл. лісів 21 тис. га (осн. види: дуб, липа, ясен, клен). У Б. р. 20 заказників, пам’ятка природи і 2 заповідні урочища місц. значення. Корисні копалини: глина, пісок. Ґрунти — чорноземи глибокі малогумусні, лучно-чорноземні, дернові й лучні, сірі та ясно-сірі лісові, дерново-підзолисті, болотні та ін. Тер. сучас. р-ну була заселена ще в стародавні часи, про що свідчать археол. знахідки: залишки городищ та поселень періоду Київ. Русі. Села Браниця та Свидовець згадуються в документах 1155, Ярославка та Стара Басань — 12 ст., Вороньки — 13 ст. У вересні 1941 тер. р-ну була окуп. нім.-фашист. військами. 28 грудня 1942 гітлерівці дотла спалили 9 сіл р-ну, зокрема с. Піски, де закатували 861 жит. села. Така була розплата за вбивство партизанами двох нім. солдатів. Тер. р-ну була звільнена від окупантів у вересні 1943. У 1959 ліквідовано Новобасан. р-н і його тер. передано до Б. р. Нині в р-ні функціонують пром. підприємства у м. Бобровиця, а також Новобиків. цукр. завод; 32 с.-г. підприємства: 15 кооперативів, 14 ТОВів, 3 приватні підприємства. Спеціалізація с. господарства р-ну — вирощування зерн. культур, цукр. буряків, тваринництво м’ясо-молоч. напряму. Пл. с.-г. угідь 109,2 тис. га. У р-ні — 31 заг.-осв. шк., с.-г. технікум (м. Бобровиця). Мед. заклади: 6 лікарень, поліклініка, 29 фельдшер.-акушер. пунктів. Діють 20 Будинків культури, 10 клубів, 29 б-к, муз. школа, 12 спорт. клубів, 2 ДЮСШ, 3 музеї. Є відділ. 3-х банків. Реліг. громади: 16 УПЦ МП, 8 УПЦ КП, 2 євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Пам’ятки архітектури: Успенська церква (1804), мурована Петропавлівська церква (1838), будинок з мезоніном на х. Тимки (19 ст.). Пам’ятки археології: городище у м. Бобровиця (11–13 ст.), ранньослов’ян. поселення у с. Веприк (2–6 ст.), кургани в с. Горбачі (2–1 тис. до н. е.), кургани (2 тис. до н. е.) та поселення черняхів. культури (2–5 ст.) в с. Нова Басань, кургани епохи бронзи (2 тис. до н. е.) та городище часів Київ. Русі (11–13 ст.) у с. Новий Биків, курган «Козак» у с. Озеряни (2–1 тис. до н. е.), городище часів Київ. Русі у с. Петрівка, курган у с. Рудьківка (2–1 тис. до н. е.), поселення черняхів. культури та кургани (2–1 тис. до н. е.) у с. Щаснівка, поселення «Княже дворище» (12–13 ст.) та кургани (2–1 тис. до н. е.) у с. Ярославка. 1846 с. Марківці відвідав Т. Шевченко. На тер. р-ну встановлено пам’ятники Т. Шевченку, мемор. комплекс декабристам, 27 обелісків Слави. Уродженці р-ну: поет П. Тичина (с. Піски, встановлено пам’ятник), винахідник автоматичної гвинтівки Я. Рощепій (с. Осовець), Герої Рад. Союзу — П. Зубко (с. Марківці), О. Кривець (с. Піски) та Д. Шевенок (с. Ярославка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю