Бобровников Євген Миколайович
БОБРО́ВНИКОВ Євген Миколайович (18. 11. 1918, с. Єлань-Колєно, нині Воронез. обл., РФ — 16. 10. 1988, Київ) — сопілкар, конструктор українських народних музичних інструментів, диригент. Заслужений артист УРСР (1974). Навч. в Артемів. муз. училищі (1937–41), Київ. робітн. консерваторії (1945–46; кл. балалайки М. Геліса; віолончелі — І. Козлова). Одночасно 1944–79 — соліст оркестру Держ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки. Протягом 35-ти р. разом з нар. хором виступав на багатьох сценах світу. Засн. (1953) і викл. (до 1957) класу сопілки у Київ. консерваторії. Починаючи від 1937 був організатором, худож. кер. і диригентом самодіял. оркестрів нар. інструментів, ансамблів сопілкарів, фольклорно-етногр. ансамблів, зокрема 1979–88 — ансамблю «Дмитрівчанка» в с. Дмитрівка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. (1988 — народний, 1990 — ім. Є. Бобровникова). 1989 у с. Дмитрівка створ. музей Б. Виготовляв високоякісні сопілки, зразки яких зберігаються в музеї Києво-Печер. лаври, істор. музеях Києва, Львова, в Канаді. Автор обробок укр. нар. пісень для хору, творів для сопілки з оркестром. Б. брав участь в озвученні багатьох фільмів і радіопередач. Серед учнів — С. Баштан, М. Давидов, Л. Глущенко, Є. Стасюк та ін.
Рекомендована література
- Нарубіна Є. Сопілкар // Дніпро. 1958. № 8;
- Куштенко І. Мелодії рідного краю // Україна. 1962. № 13;
- Іванов П. Сопілка в руках віртуоза // Музика. 1970. № 6;
- Рябініна В. Музична родина // Вітчизна. 1970. № 12.
Завантажити статтю
Людина 
