Бобровський Анатолій Вікторович
БОБРО́ВСЬКИЙ Анатолій Вікторович (06. 05. 1935, с. Лісники, нині Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. — 28. 07. 2005, Тернопіль) — режисер, актор. Чоловік Є. Бобровської. Заслужений артист УРСР (1967). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1957; викл. В. Неллі). Працював актором, реж. Терноп. ім. Т. Шевченка (1957–71 та від 1974), реж. Хмельн. (1973–74) укр. муз.-драм. театрів, викл. Терноп. муз. училища. Б. — реж. драм.-психол. плану. Актор різнобіч. творчого обдарування.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Андронаті, Івоніка («У неділю рано зілля копала», «Земля» за О. Кобилянською), Северин («Дівчина з легенди» Л. Забашти), Шамшон («Тигр і гієна» Ш. Петефі), Командор, Дядько Лев («Камінний господар», «Лісова пісня» Лесі Українки), Заброда («Незабутнє» за О. Довженком), Жолкевський («Наливайко» за Іваном Ле), Музикант («Дім божевільних» Е. Скарпетті), Іван Франко («Я бачив дивний сон» С. Новицької); у кіно — Батько («Дума про Британку» Ю. Яновського, реж. М. Вінграновський, 1970), Сват («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, реж. Я. Геляс і М. Джинджиристий, 1970), Скрипник («Сім’я Коцюбинських», реж. Т. Левчук, 1971; усі — на київ. кіностудіях).
- Основні вистави
- «Кар’єра Артуро Уї» Б. Брехта (1970), «Шлях до сина» О. Корнієнка (1975), «Доля людини» за М. Шолоховим (1976), «Дикий Ангел» О. Коломійця (1978), «Данило Галицький» В. Фащука (1987), «Дженні Ґергардт» за Т. Драйзером (1988).
Рекомендована література
- Приходько Л. Мить, вимріяна з дитинства // Вільне життя. 1972, 27 лют.;
- Паламар А. Совість роду свого // Там само. 1979, 21 лют.;
- Ляховський І. Лінія найбільшого опору // Там само. 1983, 17 квіт.;
- Собуцька В. Камертон високої духовності // Свобода. 1995, 26 трав.
Завантажити статтю
Людина 
