Бобровський Анатолій Вікторович

Визначення і загальна характеристика

БОБРО́ВСЬКИЙ Анатолій Вікторович (06. 05. 1935, с. Лісники, нині Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. — 28. 07. 2005, Тернопіль) — режисер, актор. Чоловік Є. Бобровської. Заслужений артист УРСР (1967). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1957; викл. В. Неллі). Працював актором, реж. Терноп. ім. Т. Шевченка (1957–71 та від 1974), реж. Хмельн. (1973–74) укр. муз.-драм. театрів, викл. Терноп. муз. училища. Б. — реж. драм.-психол. плану. Актор різнобіч. творчого обдарува­н­ня.

Ви­стави: «Карʼєра Артуро Уї» Б. Брехта (1970), «Шлях до сина» О. Корнієнка (1975), «Доля людини» за М. Шолоховим (1976), «Дикий Ангел» О. Коломійця (1978), «Данило Галицький» В. Фащука (1987), «Джен­ні Ґергардт» за Т. Драйзером (1988).

Ролі: Андронаті, Івоніка («У неділю рано зілля копала», «Земля» за О. Кобилянською), Северин («Дівчина з легенди» Л. Забашти), Шамшон («Тигр і гієна» Ш. Петефі), Командор, Дядько Лев («Камін­ний господар», «Лісова пісня» Лесі Українки), Заброда («Незабутнє» за О. Довженком), Жолкевський («Наливайко» за Іваном Ле), Музикант («Дім божевільних» Е. Скарпет­ті), Іван Франко («Я бачив дивний сон» С. Новицької); у кіно — Батько («Дума про Британку» Ю. Яновського, реж. М. Він­грановський, 1970), Сват («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, реж. Я. Геляс і М. Джинджиристий, 1970), Скрипник («Сімʼя Коцюбинських», реж. Т. Левчук, 1971; усі — на київ. кіностудіях).

Літ.: Приходько Л. Мить, ви­мріяна з дитинства // Вільне життя. 1972, 27 лют.; Паламар А. Совість роду свого // Там само. 1979, 21 лют.; Ляховський І. Лінія найбільшого опору // Там само. 1983, 17 квіт.; Собуцька В. Камертон високої духовності // Свобода. 1995, 26 трав.

В. Я. Собуцька

Завантажити статтю