Бобровський Борис Павлович
БОБРО́ВСЬКИЙ Борис Павлович (07. 01. 1868, Полтавщина — лютий 1918, Київ) — військовик, генерал-поручник Армії УНР. Закін. Полтав. кадет. корпус (1885), 1-е Павлів. військ. училище (1886), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1893). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни — на Пн.-Зх. фронті, нач. штабу Двин. військ. округи. З утворенням ЦР навесні 1917 організував і очолив Укр. військ. громаду у Двинську, сприяв формуванню укр. частин для ЦР. У листопаді 1917 прибув до Києва, очолив Генштаб. За його участі укладалися закони України про постійне військо, статути, однострої, військ. відзнаки; розроблено проекти формування Київ., Харків. та Одес. військ. округів. За Гетьманату — військ. аташе в Болгарії. Під час захоплення Києва більшов. військами М. Муравйова на поч. лютого 1918 потрапив у полон і був розстріляний.
Рекомендована література
- Список Генерального штаба на 1 июня 1914 г. С.-Петербург, 1914;
- Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917– 1921 роки. К., 1995;
- Голубко В. Армія Української Народної Республіки. Л., 1997;
- Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
